Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЦЯ НІЧ

Це була ніч, коли кожному нараз
прояснилася його
обмеженість у собі птиці зрозуміли
своє нещастя

у крилах, дерева своє –
у стовбурах та корінні і
я своє – у моєму, нехай би навіть
найкращому, тілі,
обличчі…

Настільки заглиблені, аж недосяжні,
замкнені і
віддалені так, що й побачити іншого
ніяк, розокремлені
власною формою, всі ми даремно
тягнулися до протилежного,
не бути собою зникнути? чи це
дорівнює бути всім?
… і гнотик свічки що сама згасила
себе, заповнює
хату темінню, але ж стіни!
.. і глечик радіє, розмиваючи свої боки, але ж
знову
звичайна калюжа де те синє без
форми й без кольору?!
… і я хочу в тебе, як задубіла у
листопаді яблуня
назад у зернину, у твоє розпростерте
тіло – канути
у безмежних доземних і підземних
джерелах при твоєму
початку
ця ніч не минає…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЦЯ НІЧ - КОРДУН ВІКТОР
«