Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Її ім’я в піску я написав…”

Її ім’я в піску я написав,
А буйні хвилі невблаганно змили.
Я повторив, та наглий шквал забрав
Мій давній біль і сум – і напис милий.
“Даремний труд, – вона мені рекла, –
Минальну річ безсмертною робити.
Моє ім’я розвіється дотла,
Як тільки стану під землею гнити”.
“О, ні – я рік, – загине все низьке,
Високе ж буде в славі пробувати.
Мій вірш твій чар, твоє биття п’янке
Увічнить гойно, впише в неба шати.
Хай смерть ввесь світ наклонить до оков,
Любов не вмре – в житті воскресне знов”.

1954

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Її ім’я в піску я написав…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)