“Її ім’я в піску я написав…”
Її ім’я в піску я написав,
А буйні хвилі невблаганно змили.
Я повторив, та наглий шквал забрав
Мій давній біль і сум – і напис милий.
“Даремний труд, – вона мені рекла, –
Минальну річ безсмертною робити.
Моє ім’я розвіється дотла,
Як тільки стану під землею гнити”.
“О, ні – я рік, – загине все низьке,
Високе ж буде в славі пробувати.
Мій вірш твій чар, твоє биття п’янке
Увічнить гойно, впише в неба шати.
Хай смерть ввесь світ наклонить до оков,
Любов не вмре – в житті воскресне знов”.
1954
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ДО КОСЦЮШКА Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я – Для почуттів найвище покликання. Дзвінкої слави перемога рання, Воно з небес не гаснучи сія. І […]...
- FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
- ЖМЕНЯ НАДДНІПРЯНСЬКОГО ПІСКУ Там, де трьох братів й сестрицю Либідь Оживив у бронзі Бородай, Долі він своїй казав спасибі, Що таки відвідав рідний […]...
- “На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...
- ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...
- ХМАРИ Знов захмарилось високе, І велике, і страшне… Кволе, в світі одиноке Знов запитує мене: “Чи ти встоїш проти долі В […]...
- ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
- “Я в тебе запитав…” Я в тебе запитав дорогу до зірок. Я не картав себе за цей небесний порух. Бо скоро буде мла, бо […]...
- САНСКРИТСЬКІ МОЛИТВИ І Хай ліпше вжалить мене змія, Бо на отруту дістану тами, Аніж поранить жага твоя Очей палаючими блискавками. Зілійник гойно […]...
- ЗАПОВІТ Не прикладай настурції до уст, Бо ще не знаєш, що таке цикута. Із помаранч у повні літа яд. Прикриє неба […]...
- “О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...
- “Я стільки вам, я стільки написав…” Я стільки вам, я стільки написав Любов’ю, болем – все про Україну… Гадалось вгляну вибуяність лав (Коли народ підноситься в […]...
- ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...
- І. І. СРЕЗНЕВСЬКОМУ. При од’їзді його на чужину Хай милосердний Біг та святая Діва Марія Тебе боронять! Майськеє поле, Квітки червоні – Шлях буде твій; Осінь багата, Жовтеє […]...
- БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине […]...
- ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
- ДЕКСИЛЕЙ О, Дексилею, зваго бездоганна, Що на коні на ворога летиш, Твоя смертельна, невигойна рана Тебе в безсмертну скерувала виш. Коритський […]...
- “Посоловів од співу сад…” Посоловів од співу сад, од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі. У небі […]...
- “Україно, п’ю твої зіниці…” Україно, п’ю твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти […]...
- “Облаток неталого снігу…” Облаток неталого снігу, На прерії з вітром лечу. Впаду, не розбившись об кригу? Розтану відчайно в плачу? О як я […]...
- НІЧ П’янить зелом тину драголюб, Любисток млосно розкидає руки. З передчуттям навічної розлуки Приймає діва потаємний шлюб. За свата вибравши джерельний […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- “Страшно в горах вночі в самоті хати…” Страшно в горах в самоті хати. Небо чорне, низьке випив вічі. Час біжить, час бринить, час сплива в вічність. Тіло […]...
- ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА НА РОЗЛУКУ Коли зосталось небагато: устати й вийти, так і є – не відпуска поріг твій, хато, не підпуска вікно твоє… Оте, […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє […]...
- “Ave Caesar, співучий серпне…” Ave Caesar, співучий серпне, Августійший владарю літ! Солодощ пізніх овочів терпне, Сяйво твоє все більш нестерпне Для майже осліпленої землі. […]...
- ЧЕРЕМОШ У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- ДОРОШЕНКО Є. Маланюкові “Занадто панська – Польща. З нею важко. Гидке – московське: вірний твій холоп, Сміття твоє, підніжок твій Івашко. […]...
- МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
- “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
- ПЕРЕД ГОГОЛЕВИМ ЧЕСТЕНЕМ Пророк пророкові приносить оправданнє, Мудрець премудрого вітає по заслузі: Так і поезії божественне диханнє Вшановує поет, і муза другій музі […]...
- СЕРПЕНЬ Невтомні здавна, трудолюбні бджоли Передостанній наливають мед У стільники. І, вдячний наперед, Раює гойно вулик ясночолий. Пора збирання надійшла на […]...
- ДО НЕЇ “Ти плачеш, моя душко? Чей же не на мене? Вшак знаєш, красавице, що люб а – не воля. Як я […]...
- ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
- ЇЇ КОСА Я розплітав її, товсту й важучу, На серця дні тамуючи биття. Поцілувавши, бавивсь, мов дитя, І відкидав на стан, як […]...
- “Полога смужка берега. Від холоду…” Полога смужка берега. Від холоду Води шукай тепла собі в піску. І я тебе востаннє, як ізмолоду, Люблю – далеку […]...
- “Багато бардів скрашують буття…” Багато бардів скрашують буття! Та мало з них велично поривали Мою уяву, – із похвал навали Виходжу завжди я в […]...
- “Боже мій, я всю тебе побачив…” Боже мій, я всю тебе побачив, Але таємниці не сягнув, В перший вечір наш такий гарячий Цілу ніч із думкою […]...