Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЗАПОВІТ

Не прикладай настурції до уст,
Бо ще не знаєш, що таке цикута.
Із помаранч у повні літа яд.

Прикриє неба оксамитна плахта
Твоє чуття, і божевільне серце
Не буде грати сопілками веж,

Лиш сині кані, що гуртом клюють
Агати з лоба, – твій вінок, а далі
На шибах іній і чуже ім’я.


ЗАПОВІТ - ВІРА ВОВК