Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЗАПОВІТ

Не прикладай настурції до уст,
Бо ще не знаєш, що таке цикута.
Із помаранч у повні літа яд.

Прикриє неба оксамитна плахта
Твоє чуття, і божевільне серце
Не буде грати сопілками веж,

Лиш сині кані, що гуртом клюють
Агати з лоба, – твій вінок, а далі
На шибах іній і чуже ім’я.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЗАПОВІТ - ВІРА ВОВК