Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЖМЕНЯ НАДДНІПРЯНСЬКОГО ПІСКУ

Там, де трьох братів й сестрицю Либідь
Оживив у бронзі Бородай,
Долі він своїй казав спасибі,
Що таки відвідав рідний край,

Хоч старий…
Дніпрові раз останній
Поклонивсь на жовтому миску
Та привіз в хустинці вишиваній
Жменю наддніпрянського піску.

Скільки літ про це в Канаді мріяв,
Все віддав би із своїх надбань,
Тільки б знов йому озвався Київ
Передзвоном золочених бань.

Плаче. Сам. Ані дітей, ні жінки.
Вузлик розв’язав. Тремтить рука.
В кулаці затискує піщинки,
Та пісок крізь пальці утіка…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


ЖМЕНЯ НАДДНІПРЯНСЬКОГО ПІСКУ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР