Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я снив голубе водопілля…”

Я снив голубе водопілля,
Смарагдову радість дерев
І запах цілющого зілля
Під крильми заобрійних мев.

Та безмір землі жовтожарий,
Вітрів поглинаючи зрив,
Мене многотою покари
Жорстоко і нагло збудив.

Покуто прямих алегорій,
Твій вирок досмертно лихий:
Кружляти – як гайвори в горі –
І кров’ю значити шляхи.

1952

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Я снив голубе водопілля…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)