ВІЗІЯ
Я знаю, поїду в Сибір –
На старість – в останню дорогу,
Зацькований, наче звір,
І зловлений нагло з-за рогу.
І все, що не відало плям,
Що сяяло свято, як мати,
Почнуть під моїм ім’ям
Продажним пером проклинати.
І там, на глибокому дні,
Де згубу вітають поети,
Прославлю в підземні дні
Дороги земної планети.
Я бараків іскристі рої
На вітер метатиме комин,
Я ж, борючи смертні свої,
Про мандри плекатиму спомин.
Едмонтон, 1970 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер…” Колихайтесь, тераси дерев… П. Г. Тичина На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер У прозорих пазурах листя дере. Чорнопері круки, […]...
- ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ Метастази міста вростають у тіло, Божевілля клітин хмародерами дразнить небо, На груди давлять бетоном дороги, Пропасниця підземок стрясає утробу, Сонце […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...
- “Тебе замкнули в цементнову буду…” Пам’яті Василя Стуса Тебе замкнули в цементову буду І заморозили в льодівнику, Щоб не вергав ти в кожному рядку На […]...
- “промінь, що відбувся від стіни…” промінь, що відбувся від стіни. ліс, що перерізаний навпромінь. під червоний комин звірини набуло відваги в цьому домі. день місили […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- ВІЗІЯ Я раз лежав. Спокійна течія Несла вгорі золотосяйні хмари… Коли здалось – мов у глухім ударі, Блакить розкрилась і стряслась […]...
- ВІЗІЯ НА КІНБУРАНІ Козацькі голови… і макові. І стільки болю та жалю. На тиху вуличку в Очакові Цієї осені ступлю. У корчмі цій, […]...
- ВІЗІЯ КИЄВА Дерево стало з китайських витинанок Або з малюнків чорною тушшю. (Повня тяжіла на філіграні Тонкого гілля). Музика гойдалась ліниво-сонна, Солодка […]...
- Василеві Густі на 50-річчя Васильку! Нині не народ, а юрми. І торгаші потрібні, не майстри. І йдуть поети нині не у тюрми, а гірше: […]...
- КОРА ПЛАНЕТИ Обпалена, солона і солодка, свята у нелегкій своїй судьбі, – земної кулі чорна оболонко, доземно я вклоняюся тобі. Вклоняюся тобі […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- “СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ” (1917-18)”Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух…” Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, – Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім – всі планети. […]...
- “Мій космосе! Галактико, серцю чудна! ..” Мій космосе! Галактико, серцю чудна! Вкраїно – безмірна, бездонна! Я ніжність би випив твою до дна, але ж вона – […]...
- ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
- ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]...
- ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
- Відписую Ко’Досину чий друг Ван Вей кажуть нам нам відкриті всі двері-дороги не знаю скільки суджено нам дверей а дорога – одна one way...
- БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...
- МОНОЛОГ ПЕРЕД ШАБЛЕЮ. ( З поеми “Мазепа”) Колись ти косила в боях татарву І ляха стинала в двобої. З тобою, відрадо, я в думах живу І сум […]...
- ЗНАЧЕННЯ ВРАЗИ Я нікому не суддя! і знаю тінь свою в тропі щоденній. Коло башти присудив до зламу грім – ялину, кору […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- У ЄГИПТІ Дівчата – як метелики барвисті: Строкаті плаття, погляди іскристі. І мовчазні, відчужені жінки: Накидки чорні і такі ж хустки. Закони […]...
- ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
- “Кобзарю…” Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні […]...
- “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
- ЧІЧІКАСТЕНАНГО Мої прадавні чари: Терти у жмені те зілля. Хай долоня несе тобі запах Кадильниці в Сан Томе. Заклинати зорі на […]...
- “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
- “Коли в Танжирі піють півні…” Коли в Танжирі піють півні, Іржуть кобили в Тетуані, Я чую співи боговірні У марокканському тумані. Мені ввижаються далекі Херсонські […]...
- КОБЗАРЮ Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні […]...
- ЛИСТ ІЗ ТАБОРУ Десь тут, за горами, в Китаї Цвіте розмаяний женьшень, Снимо цибулею в Алтаї. Дає жаданий еліксир Гіркий добі гірка цибуля. […]...
- НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА МАРУСІ БОГУСЛАВЦІ Були у бронзі королі й поети, І, вибачте, улюблені хорти. Та серед людства цілої планети Де й хто увічнив подвиг […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- КОЗА Коза не зводила сумних очей з дороги, Дивилась тужно так, немов ждучи когось, Немов побачила десь там великі роги Коханого […]...
- “Поети вік малий живуть…” Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]...
- ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
- ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
- МЕРЕЖНИЦЯ Та скоцюрблена плетільниця мережок нашпилених на подущині кощавими пальцями намережала пояс для земної кулі. Тільки пальма заглядає у вікна й […]...
- БЕЗ НАЗВИ Д. Д. Не любов, не примха й не пригода, – Ще не всьому зватися дано! Ще не завжди ж у […]...
- “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...