“Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…”
Хай прийде суд, хай гряне суд суворий!
Оросять спрагу вільги ручаї.
Якнайулюбленіші власні твори
Мені здадуться, наче несвої.
І я клякну, мов грішник окаянний,
На гострий камінь проминальних днів
За те, що серця не тривожив рани,
А лиш віків луною гомонів.
Гряди, як грім, високе правосуддя,
І появи мій заповітний день!
Немов скарби принадного полюддя,
Що виповняли княжий козубень, –
Мої плекання, мускулясті болі
Із надрів серця виллються на світ;
І я, надпивши з келеха юдолі,
Прийму, як присуд, плодоносний гніт.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Бездонні лона повноводних рік…” Бездонні лона повноводних рік Німовно випалить ярлива спека. І ти, людино, від пустель далека, Близькою станеш порохам навік. Серед привіль […]...
- Я ЗНАЮ ПРИЙДЕ ДЕНЬ Я знаю, прийде день, який не буде мати завтра, А всі учора злиються в одне “колись” І вся журба, що […]...
- “Я вийму суворий жереб…” Я вийму суворий жереб Німого навік буття, І мій пересохлий череп Простору замкне виття. І кості мої мандрівні Зупинять похід […]...
- І ПРИЙДЕ ЧАС І І прийде час, коли твої учинки Обернуться й повстануть проти тебе; Як вояки, зберуться навкруги І зброєю грозитимуть тобі, […]...
- Якщо тобі прийде на присмерку зими If in begining twilight… якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу) хтось супокійний дух […]...
- “Знаю добре: прийде день весняний…” Знаю добре: прийде день весняний І дуби в зелених стануть шатах, І сміятись буде сонце в росах: Прийде він, твій […]...
- СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
- “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...
- МІЙ ВИНОГРАДНИК Блукаю виноградника довкіл Твого принадного, де грає сік. Не взяти приступом його повік, Віки віків – на варті частокіл Усіх […]...
- “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
- “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
- “Якщо прийде журба, то не думай її…” Якщо прийде журба, то не думай її Рознести у веселощах бучних За столом, де веселії друзі твої П’ють-гуляють при покликах […]...
- САМОТА І зелені і сонця – прибуло за день всього… Зелене все доокруж з відтінками блакиті… Дивина, немов журба поетова, та […]...
- КАРМАЛЮК IX Ах, осінь, осінь! Всім дано сивіти, Як мовлять мудрі: взнать добро і зло. Одні на схилі літ живуть, як діти, […]...
- ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
- Являються душі міст являються душі міст пейзажі людей урізьблені в пам’ять гортати сторінки серця з вдячністю щедрій долі за скарби пережитого до останньої […]...
- РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...
- “Розмаїв світ – як першозвуки гами…” Розмаїв світ – як первозвуки гами. Його відгомін гожий і снажний. Доріг пізнань припалий порохами, Топчу пили терпкої чужини. Моє […]...
- РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
- ЛЮДСТВО Чимраз жахніша зброя і скорбота, Скреготний усміх ящура з печер, А в церкві проповідь Іскаріота І плач того, хто на […]...
- ГІМН ПЕРЕД СВІТАННЯМ Похмурі дні, суворі дні, що гіркотою налили пісні, тривожними питаннями лягають на уста, вкривають обрії, мов непрозора мла густа, примарами […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить […]...
- ХМАРИ Знов захмарилось високе, І велике, і страшне… Кволе, в світі одиноке Знов запитує мене: “Чи ти встоїш проти долі В […]...
- ЧИ ВІДДАДУТЬ СЕЛЯНАМ ЗЕМЛЮ? Борису Олійнику Віддадуть… Не землю-каламуть! Ну кому… кому вона потрібна? Рідна земле! Ти й мені нерідна, Як вітри чорнобильські подмуть. […]...
- Кохання день! Кохання день! Не нiч, це – не злодiйство! Це свято духу, тiла i бажань! Це насолоди фантастичне дiйство, Коли кохання […]...
- “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
- ЛУК’ЯНЕНКО Серед чернигівських січовиків Тебе, гінкого підлітка, не знали. Та їхній порив, краючи навали, Сягнув мети, достойної вінків. І, наче мудре […]...
- “Зорало душу примхами життя…” Зорало душу примхами життя І, наче боронами, зволочило. Парує пар займисто, міцнокрило, Готовий вийти з темного буття. Засій і жди […]...
- ІЗ БОРУ В БИКІВНІ Коли в очниці бурих черепів Загляне вічність, ідучи в безмежність, Який почати похоронний спів Отим, хто впав за горду Незалежність? […]...
- “Пошли нам, доле, тої миті…” Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]...
- ДВІ РОСЯНІ КРАПЛІ Лопушана долоня виважує чисту краплину, успадковану з ночі – цей скарб над скарби; як і ти, я стою нищуном коло […]...
- “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
- ДІБРОВА (До 25-річчя оселі) Серед рівнин, в околиці Детройду, Під синьо-жовтим прапором братів, Немов гучання гимну й погортів, Ти піднялась – як музика Байроту! […]...
- Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту. На першому живуть, немов трава. Мети нема. До iстини далеко. Їм байдуже – сiвба це чи […]...
- ВІРНІСТЬ Від сонця свят і непогоді буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби Які дає мені […]...
- КИЇВСЬКІ БОЯРИ Сон відгадали Святослава бояри київські… Речуть: “Нам, княже, туга полонила серця і розуми уже. Два соколи знялися гордо над золотим […]...
- “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
- “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
- “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...