Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ІЗ БОРУ В БИКІВНІ

Коли в очниці бурих черепів
Загляне вічність, ідучи в безмежність,
Який почати похоронний спів
Отим, хто впав за горду Незалежність?

Такий терпкий навколо супокій!
Лише верхами лементують сосни.
По стовбурах, у повняві тяжкій,
Тече скорботи нобовій незносній.

Послухаймо! Із бору в Биківні
Ще чути спалах куль і брязкіт криці…
Гучать, як присуд, помстою в мені,
Непогамовні черепів очниці.

Биківня, 1992.


ІЗ БОРУ В БИКІВНІ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«