Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Українським виснажена зором…”

Українським виснажена зором,
Саскатунами синьо-хмільна,
Гомонить неосяжним простором
Едмонтонська розмай-сторона.

Я не гостем блукаю балками.
Цей безкрай, яриною лункий,
Підняли золотими руками
Українські мої земляки.

І поля, і дерева, й оселі
Промовляють мені: “Ми твої!
Твої прадіди, в горі веселі,
Розорали пустельні краї…”

Б’ють зеленим пожарам ялини,
І киплять соковиті паплі.
І здається, врожайні долини
Зустрічаю – на рідній землі!

1966

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

“Українським виснажена зором…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)