“Сонет – величний пам’ятник хвилині…”
Сонет – величний пам’ятник хвилині,
Душі об’явлення для проминань
Безсмертних днів. На святощі поглянь:
Очисні жертви, дива страховинні
Чекають сповнення в своїй годині.
Карбуй в ебені їхній дух витань,
Різьби на кості узорочну грань,
Мов День і Ніч – у перлах і цвітінні.
Сонет – монета: лицьовий покров –
Душа, зворотній – Влада. Красовито
Його вітають і Життя й Любов.
Край підземелля, що пітьмою вкрито,
Він смерті платить невідкличне мито
На пристані Харонових оков.
1954
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СРІБНИЙ СОНЕТ М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно […]...
- “Цей сніг іде – такий величний!..” Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]...
- “Не гань сонета, молодий письмаче…” Не гань сонета, молодий письмаче, Його краси не знавши. Мов ключем, Шекспір ним серце відмикав мигцем; Петрарка гоїв рани, співом […]...
- “Мов краплі ті, хвилина по хвилині…” Мов краплі ті, хвилина по хвилині Спливає час в посудину доби… Не обіцяй добро зробить людині, А просто – якщо […]...
- СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- РІЗНІ МОТИВИ Не в тишині формується поет, Не в самоті німих чернечих келій. В юрбі людей, бурхливий і веселій, Він розіклав барвистий […]...
- ПОСЛЕДНИЙ СОНЕТ У вдохновенья есть своя отвага, Свое бесстрашье, даже удальство. Без этого поэзия – бумага И мастерство тончайшее мертво. Но если […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 08 Когда была бы верная душа Прославлена, видна как луч во мраке… Но что такое верная душа И где ее венчающие […]...
- СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...
- Я памятник себе воздвиг нерукотворный Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не заростет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь […]...
- РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
- З Олександра Пушкіна СОНЕТ Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...
- ПАМЯТНИК ПУШКИНУ Из вольных мысли сфер к нам ветер потянул В мир душный чувств немых и дум, объятых тайной; В честь слова […]...
- Как мне близок и понятен Как мне близок и понятен Этот мир – зеленый, синий, Мир живых прозрачных пятен И упругих, гибких линий. Мир стряхнул […]...
- “Мистецтва радісна принада…” Мистецтва радісна принада, Його прилюбної хвали Ласкавий клич, могутня влада Мене світами повели. Вони роздмуханому зору З’явили праведну красу, Оздобний […]...
- АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
- Як влада прикраша чоловiкiв! Як влада прикраша чоловiкiв! Було сопливе, миршаве дитятко, Ледаче, вредне. Лупцював i татко, I пацани давали стусанiв. Учився так: то […]...
- ПАМЯТНИК Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный, Металлов тверже он и выше пирамид; Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный, […]...
- ПАМЯТНИК Я при жизни был рослым и стройным, Не боялся ни слова, ни пули И в привычные рамки не лез,- Но […]...
- Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ Сховалось равликом місто. Січе його дощ, січе. В під’їздах будов – тісно. Набої через плече. Забиті. Числить? Ледве. З-під мурів […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
- ЦВИНТАР НАД ВІТОЮ Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита. Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі. Віта, Віта! […]...
- Я памятник воздвиг себе иной Я памятник воздвиг себе иной! К постыдному столетию – спиной. К любви своей потерянной – лицом. И грудь – велосипедным […]...
- МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- ЗОЛОТА СТРІЛКА Коли пального не стачає, коли пілот в гаспидській млі – тоді себе він довіряє тремтливій стрілці на шкалі. Вона покаже […]...
- 19. Ти, що долонею затуляєш Ти, що долонею затуляєш рану душі, що збираєш прибоєм розкидані порожні мушлі, навіть позбавлені морського шуму, щоби вічністю їх наповнити […]...
- СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...
- СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 04 Душа моя! Болезни за тобой Пришли, чтобы назначить цену. Так пилигриму нет пути домой Как совершившему измену. Так выйти из […]...
- СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- ПЕТРОГРАД Із Фінляндського із вокзалу Йде по кризі гер щур до провалу. Не торкнувшись ні криці, ні ралля, Сто народів жене […]...
- ПЛАЧЕ І ГОРЕ За стіною плакала жінка… За стіною плакало горе, А бездушність чекала ліньки, Щоби сліз тих пролилось море. За стіною любов […]...
- ЯРОВИЙ СОНЕТ Дзвенять сніги лататтям голосів, Хмеліє день, напоєний весною. Запрошучи жайвора на спів, Висока синь прощається з журбою. Не вигасло багаття […]...