“Розляглись поля широкі…”
Розляглись поля широкі,
Несходимі, незміримі.
Із боків хлюпнуть хлібами –
Заколишуть і присплять.
Плине хмара із-за моря
Над лісами, над ярами,
Над полями опустилась:
“Чи вологости підлить?”
Сяє сонце. Як на струнах,
Золотим промінням грає.
Над колоссям нахилилось:
“Чи тужавіють боки?”
В’ється вітер, крутить вихор,
Відганяє люту спеку,
До простору губи тулить:
“Може, колос остудить?”
І проходять по узмежку
Діловиті хлібороби,
Виминають повне зерно
І кладуть його на зуб.
І сусід сусіду мовить:
“Слава Богу, лан – як треба,
Тільки що, коли комори
Та не вмістять урожай?”
О, яка велика радість!
О, яке безмежне щастя!
Ви шуміть, степи, як море,
Затопіть мої стежки!
Хай милуюся, як ниви
Пахнуть спілими хлібами,
Пахнуть коренем вологим,
Пахнуть сонцем степовим!
На Криворіжжі, 1943
Related posts:
- “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
- “Я в пазуху зайду тайком…” Я в пазуху зайду тайком, Неначе злодій до комори. Там пахнуть груди молоком, Між травами гуцульські гори. Нічого більше там […]...
- Сільський спокій Люблю і славлю я село, коня і плуг, Час оранки, сівби і урожаю І пісню, повну радості чи жалю, Перестуки […]...
- “Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...
- ПЂСНЬ 13-я. Ах поля, поля зелены Из сего: Изыдите от среды их… Прійди, брате мой, водворимся на селЂ. Тамо роди тя мати твоя (ПЂснь пЂсней). Ах […]...
- ЖЕБРАК Господи Боже! Що жебрак має На тій широкій, багатій землиці? Ні му весноньки надія світає, Ні колос літом в золотій […]...
- О СОБОРНОМ ТРУЖДАНІІ Не дармо повідають, где, мовять, людей купа, там не буде боліти праве нікгди у пупа. І у гурту, теж мовять, […]...
- ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
- Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
- ЄЛИСЕЙСЬКІ ПОЛЯ Красивий зблизька і здаля Проспект Єлісейські Поля! Відкривсь він з майдану Конкорд – Широкий, прямий, як стріла… Сьогодні гуляє народ, […]...
- “Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...
- “Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...
- СОН Мені приснилась осінь: я в дорозі до падолиста, до багрянь з дерев… За горизонтом на самому розі мене хтось мовчки […]...
- НАПЕРЕДОДНІ Спахає північ. Як луна століть, Сурмлять сичі над урвищем бездонним. До Жовтих Вод нестриманим розгоном Пливуть полки – мов грози […]...
- ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
- “Поля – облоги і бур’ян…” Поля – облоги і бур’ян. Все рідше й рідше плуг їх оре. Молошний ранішній туман Про щось заховане говоре. Щороку […]...
- “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
- ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, […]...
- “Споважніли поля. У лункій порожнечі…” Споважніли поля. У лункій порожнечі Лісосмуги кричать голосами останніх птахів. І такий над землею високий і лагідний вечір, Наче місячне […]...
- “Покинуті поля і глоду кущ у полі…” Покинуті поля і глоду кущ у полі, І верби в берегах в глибокому снігу, Німує німота. Ані душі. Відколи В […]...
- “Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...
- Епітафиоn Тута зложил кость въ тЂлЂ Муж праведный, ачъ смЂлЂ, Смерти, береш, што ть дано, Не озмеш болш, заслано Пред тобою […]...
- ГАЙДАМАКИ (Передмова) По мові – передмова. Можна і без неї, так ось бачте що: все, що я бачив надрукованого,- тілько бачив, а […]...
- МИСТЕЦТВО ОРАНКИ У землю – плуг! П. Г. Тичина Велике діло – оранка. Коли ореш майстерно, всі бур’яни і стерні, усе зужите, […]...
- 20. РЦІМ ВСИ Скажімо всім: щоб Богу бути чоловіком треба розминатися з собою поміж вічним і дочасним, між порочною землею, й непорочно-чистою лілеєю […]...
- “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
- ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
- Вступ до поеми про бабусю Ганну Слава Богу – є пам’ять. Вона – непідвладна, тліну… Слово моє, будь пам’ятником Ганні Петрівні Олійник… Це – бабуся моя. […]...
- “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, […]...
- КОГОРТА Чого не можна зробити в житті – Треба зробити в літературі, Чого не можна досягти у державі – Те треба […]...
- СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
- “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
- “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
- ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...
- “Сховатися од долі – не судилось…” Сховатися од долі – не судилось. Ударив грім – і зразу шкереберть пішло життя. І ось ти – все, що […]...
- ОСІНЬ. ОСІНЬ. КУПЧАКИ Ах, як пахнуть купчаки – квіти любі! А на клумбі вже гарцюють хлопчаки. Вже крижинкою сльоза задзвеніла. І несміло літо […]...
- ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
- “Нещедрі хмари, тиха вись…” Нещедрі хмари, тиха вись; Мандрівний рій сніжин Окрай комори вздовж доріг Веде буденний чин. І плаче вітер цілий день, Мов […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- СХОЖІСТЬ – Що б там люди не казали, – Мовить Герасим. – В мене син уже чималий Я горжуся ним. Має […]...