Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







НАПЕРЕДОДНІ

Спахає північ. Як луна століть,
Сурмлять сичі над урвищем бездонним.
До Жовтих Вод нестриманим розгоном
Пливуть полки – мов грози на блакить.

Не наслухай, як далеч двиготить,
Бери берло за чересом червоним,
Бо це ж на тебе леготом стодзвонним
Зіходить слава, як весни суцвіть!

І мовить гетьман: “Приготуймо зброю!
Відплатна битва – ранньою порою,
Щоб ворог кров’ю полини впоїв”.

“Vivat, victoria! Гряди, жадана!” –
Осяяв місяць покоти полків
І маєстат надхненного Богдана.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


НАПЕРЕДОДНІ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)