“За Ріпками – схили зелені…” - МОЙСІЄНКО АНАТОЛІЙ

За Ріпками – схили зелені…
І поїзд зелений весни
Стрімкіш все відходить від мене –
Крізь ночі, безсоння і сни.

І світом оцим яблуневим –
У вирій, у іній, у сніг –
Він мчить все від мене, від мене,
Нестримливий поїзд весни.

Гойднулись співчутливо клени
Під небом, до сліз голосним…
А він все – від мене, від мене,
Цей поїзд, стрімкий і зелений,
Шалений цей поїзд весни.

…За Ріпками – даль полуднева.

“За Ріпками – схили зелені…”