Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ЗЕЛЕНІ РУНА

І
І знов, і знову цей мотив упертий –
Старий, як світ, і вічно юний спів:
Прийшла весна, і білий покрив смерті
Рясними рунами зазеленів.

Немов з очей земних страшна полуда
Поволі спала, і розвинувсь день –
Та як же не вітать розмаю-чуда
І не співати знов ясних пісень!

Чекали довго ми весни-посестри…
Вона прийшла – зими скінчився гніт,
І чарівниці красній на привіт

Дзвенять музик повітряні оркестри,
Їй на путі – квітчасті килими…
Співає все, співаємо і ми!..

ІІ
В міжгір’ях сині стеляться тумани –
Тумани-спомини минулих літ…
Та геть згадки! В долинах день весняний,
І вабить рун зелених оксамит.

Не сам я тут… не сам я сонцем п’яний:
В екстазі святковім буяє світ
І творить знов величний, безнастанний
Безсмертя, вічності промінний міт.

В душі старій шумує пісня юна:
Ах, жити б, жити: вічно бути й жить,
Що бачить гори ці, ясну блакить,

Щоб сонце пить, як п’ють зелені руна,
Як квіти ті ясні, як дерева!..
Нова весна – і молодість нова…


ЗЕЛЕНІ РУНА - ЧЕРКАСЕНКО CПИРИДОН