ПЛУГАТАРІ
Сокира і заступ, мотика й плуг,
І кінь витривалий, як вірний друг, –
Таких не поглине густе гілля,
Вітає таких запашна земля!
Постіл із сириці, важкий кожух,
Окрайці хлібини, цибульний дух;
Нехай на привіллі борвій кружля, –
Такими рясніє масна рілля!
Ідуть вони, їдуть на захід-схід,
За ними чорнозему пахне слід, –
Такими квітує, як майво, даль,
Не квилить утоми ратайський жаль!
Минають літа промітних трудів.
Радіє онук, як і дід радів,
Бо там, де дудніли вігвами тайн,
Рокоче бульдозер, бринить комбайн.
Берімось, поети, до красних рим.
Хай славень дзвенить орачам старим.
Хай лине з Канади похвальний спів
Про піднятих прерій плугатарів!
1966
(3 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
- ОКСАНІ КЕРЧ Вони летять – лічить чи не лічить Оті літа, як стая журавлина, Де неквапливо птах за птахом лине… Так птаства […]...
- КЕНГІРСЬКЕ ПОВСТАННЯ Не з тундри займисто шугає вогонь, Не прапор кривавий лопоче в Кенгіру, – Волає з розпуки на всю оболонь: “За […]...
- СПАДЩИНА. Балада Співає колос, нива співає! Хвилястим гонам – краю немає! Під саме небо, де хмари вовна, Тече пшениця, зернисто-повна. Сідає в […]...
- “Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами…” Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами Обвіяв мир – і битою порохи Лягли на свіжі просіки й шляхи, Що клали […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- “Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…” Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]...
- МАМИ НЕ ЗАМІНИШ І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже […]...
- “Над гаєм грає птичий грай…” Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому […]...
- “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
- ТЕСЛЮВАННЯ Буває так, що в густолисті Сидить і соловей, і крук. І дерево, немов пречиста, Таїть зачатий духом звук. Як видобуть? […]...
- “Вганяється гостра коса…” Вганяється гостра коса У лан золотого вівса… Лягає колосся пшениць На діл горілиць… Стебло, не тужи, не ридай! Тебе обмолотить […]...
- “До моря сліз, під тиском пересудів…” До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина; До храму людських змагань, праць і трудів, Чень, і […]...
- НА ПОЛІ БОЮ Вмирав стрілець. У стиснутій руці Холола тихо криця кулемета, А перед ним, по крижаній луці, Вела на бій запалена ракета. […]...
- НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
- “Мов остерігали: не їж із ножа…” Мов остерігали: не їж із ножа… Я сміявся тверезо. …А ось тепер знеболена, збита душа Стала, як лезо. Відвертий і […]...
- ВОДНОЛИЖНИЦЯ Дівчина по хвилях пронеслася, А за нею – чайка навздогін. І радіє мрії, що збулася, З потойбіччя Олександр Грін....
- Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...
- НУ, КАК? Якщо святі цей світ побудували Як дім свободи й радісних трудів, Хто ж обернув його сумні підвали В тюремні камери, […]...
- ЛІТАЮЧА ГОЛОВА ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге, і втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! […]...
- “караван води обезречений леміш мозку…” караван води обезречений леміш мозку канонічна пора прорізати листя долонь бити в тимпани поголити голову кучерявого хлопчика і за вітром […]...
- “Тут ліс повалений лежав…” Тут ліс повалений лежав, гіллям трупіни прикривав немовби сам себе чімхав і падав, де стояв. Тоді настала тут весна, змагались […]...
- “Тут жили Кирило і Методій…” Тут жили Кирило і Методій, Тут купували букви для слов’ян, Щоб лестити Храброві в догоді, Щоб радів у Києві Боян. […]...
- НАД ОКЕАНОМ Вітри здирали океану шкіру і сіллю бризкало в уста, тяжка півмісяця сокира рубала північ на хребтах биків, що кидались на […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
- В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...
- “Безсиле холодне сонце…” Безсиле холодне сонце Бороло повстану тьму… Кому розгадати сон цей, Позбутись біди кому? Вужами, як чахлі сквирі, Сухий плазував туман. […]...
- “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
- ВІДГОМІННЯ Світлій пам’яті брата Федора Я жалів і жалітиму юні літа, Хоч вони вже далеко, далеко, Де у синьому небі і […]...
- КАНАДСЬКА ГЕОГРАФІЯ (Назвознавчий вірш) Саскачеван, Восетна й Саскатун Для мене повні індіянських лун, Та Вільна, Мирнам, Ярослав, Лужани Беруть верхи найбільшої пошани. Я б […]...
- АМАЗОНКА Вірі Вовк Ріко могутня, предковічна сило, Нового світу щедрий хліб і сіль! В обійми взявши радісну Бразіль, Її підводиш у […]...
- “Прислухаюсь до голосу старших…” Прислухаюсь до голосу старших, До поважних думок патріарших: Вечорова прослалася путь, Одійдуть – і уже не прийдуть. І нажите, набуте […]...
- САМОТНЯ СОСНА Самотня сосна, одинока Верхів’ям хилиться, тяжить У пропасть… Пропасть чорноока Своєю тайною манить… На скелях Богом позабута Думає сосна, гей […]...
- “За хвилею хвиля, рокоче прибій…” За хвилею хвиля, рокоче прибій, Од гулу здригаються гори. Одвічно триває затятий двобій За ці прибержні простори. Вода на пісок […]...
- ПРАВООБОРОНЦІ Газдівський сину з томиком Франка, Зростав ти беркутом на Підкарпатті. Твоя, Павличку, кована в багатті, Гряде постава, мудра і струнка. […]...
- ВАРЯЗЬКИЙ РОЗДУМ Є. Маланюкові Прославмо звагу предківських дідів, Земляче кровний, сотнику ярливий, Щоб знову грали громовисті зливи І знов нарід розкований радів! […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- МІЙ ЦЕХ В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики […]...
- “Ой, що то за дим, від якої пожежі…” Ой, що то за дим, від якої пожежі За вітром валує на київський вежі? То половці скачуть у люті сліпій, […]...
- При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...