Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Мов остерігали: не їж із ножа…”



Мов остерігали: не їж із ножа…
Я сміявся тверезо.
…А ось тепер знеболена, збита душа
Стала, як лезо.

Відвертий і гострий (от і не вір)
Не можеш бути нещирим.
Як “В чересі – кріс, в руках – топір”,
І правда – комусь, як сокира.



“Мов остерігали: не їж із ножа…” - БАБІЙ СТЕПАН