“Павло з Алепу, молодий монах…”
Павл з Алепу, молодий монах,
Колись прикрашував свої записки,
Як він ходив по київських церквах,
Поївши каші з січової миски.
Тепер, за триста проминулих літ,
Як той Павло, по Сирії мандрую –
Месопотамський, віковічний міт
Трушу руками, як зелену тую.
Іду на вкритий, схований базар,
Де катакомби пахнуть шашликами,
І з міді й бронзи межирічний дар
Беру на згад і мрію румаками…
О дні взаємнення, добо причасть!
Я знаю, скалка з амфори геттитів
Мені надхнення доброго додасть
На все життя – Аллах би не провидів!
Галеб (Алеп) у Сирії, 14 серпня 1966 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЖОВТЕНЬ Тріпотять на вітрі явори, Шурхотить і опадає листя. Проти сонця світяться бори, Наче з бронзи чи із міді литі. В […]...
- МОЛОДИЙ ПОЕТ Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря, мов не ліси хвилюють, а моря, та в серце […]...
- 8. ПАВЛО В БАНКОКУ 351 Минає час – немов тече ріка! Минає зло, але й добро минає. Хоча дзвенить епоха гомінка, – Цей панта […]...
- МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
- “Не гань сонета, молодий письмаче…” Не гань сонета, молодий письмаче, Його краси не знавши. Мов ключем, Шекспір ним серце відмикав мигцем; Петрарка гоїв рани, співом […]...
- ВІЗАНТІЙСЬКІ КРИХТИ (Павло Силенціяр 520 – 575) І Не прислухайсь до похвал і не квапся до слави й багатства. Будь послідовно твердий, не падай під ноги турбот. […]...
- “Молодий я, молодий…” Молодий я, молодий, Повний сили та одваги, Гей, життя, виходь на бій, – Пожартуєм для розваги! Гей, життя, ставай, тремти! […]...
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК. Поема Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку […]...
- ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
- МОЛОДИЙ ЛІС Він виріс на місці пралісу – на довгому повоєнному зрубі. Він заскочив аж на толоку, де пасли тоді маржину, і […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- “Молодий весняний грім…” Молодий весняний грім, Синє його рокотання Збуджує в серці моїм Тужливе чекання, Коли вже знедолений люд, Зачувши весняні грози, Не […]...
- ПАВЛО АПОСТОЛ. Поема Україно-Україно, Що ти за то дала, Що старого Апостола Гетьманом обрала?2 Україно-Україно, Що ти заплатила, Що до себе та Петрика3 […]...
- 1. ПАВЛО МАЦАПУРА, ЗЛОЧИНЕЦЬ Павло Мацапура – ніжинський полковий кат, страчений 1740 p. за “ядение человеческого мяса і прочия богопротивныя злодеяния”. З коментарів до […]...
- ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. 1954 їх невидимі прапори ще відкриті земним спокусам, і пристанища темно-русі пам’ятають оскому гри. тільки скали сточила гусінь, і просмолені хутори […]...
- ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
- МОРЕ Мореплавець вичитав у розгорненій книзі моря, що з давніх аварій відважним лишилися фінікійські амфори....
- “Теплого літа чарівність…” Теплого літа чарівність, Сад за вікном спочиває, В шибу – стукає північ, Скрип – хтось вікно відчиняє. На смуглій руці […]...
- СОВРЕМЕННАЯ ОДА Украшают тебя добродетели, До которых другим далеко, И – беру небеса во свидетели – Уважаю тебя глубоко… Не обидишь ты […]...
- Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
- ДОЛЯ Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]...
- “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
- САМОТНІСТЬ Свого життя страшні закови Ділити щастя – всі готові, ось тільки – хто поділить сум. Один я тут, керманич волі, […]...
- СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...
- ПОХВАЛА БДЖОЛАМ Золототілі, щедрі від віків, На всіх полях дбайливі трудівниці, Гірке життя невдахи блідолиці Солодять медом ваших стільників. – Який нектар! […]...
- “У мандрах на вірний ціпок…” У мандрах на вірний ціпок Спираючись, я й постарію. Світами карбуючи крок, Свій костур проношу – як мрію! Київський музей, […]...
- МОНОЛОГ ПЕРЕД ШАБЛЕЮ. ( З поеми “Мазепа”) Колись ти косила в боях татарву І ляха стинала в двобої. З тобою, відрадо, я в думах живу І сум […]...
- “Я мрію про завтрашнє, отже, існую…” Я мрію про завтрашнє, отже, існую, Бо світ цей існує у думах моїх. Навколо природа буяє, веснує, Сурмить соловей, що […]...
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- ЄГИПЕТСЬКИЙ ОБЕЛІСК В заграві світла, на плацу Конкорда, Поміж юрби, де плеще водограй, Якому заздрить осяйний Версай, Чарує зір його постава года. […]...
- КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...
- ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
- СОНАТА A-MOLL Грай мені, грай… Ти знаєш, як настане Смерк і в кімнаті розснуються тіні, Коли бліда звізда у вікна гляне І […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- ДО ОСЕНИ Добо дощів і плоду повноти! Сяйного сонця покликай корону, Змовляйся з ним, як лози одягти Вагою грон на виступі фронтону, […]...
- ОКЕАН Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори […]...
- КАССАНДРА беру своє звітріле обличчя й занурюю в дзеркало там світиться біла скеля і горять два холодні колодязі над мовчазною брамою […]...