ГАНГА

Related posts:

1. ОРХІДЕЇ Хто різьбив ясні тіла В білім мармурі й порфірі? Надихнула, повна віри, Вас життям кора гнила? Не найти до вас […]...
2. В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...
3. “Цвітуть городи квітами багать…” Цвітуть городи квітами багать, Горить опале листя з бур’янами, Понад сади, обтяжені плодами, З прощальним криком журавлі летять. Рухливий клин […]...
4. НІ, ТАКОЇ ЛИХОМАНКИ Ні, такої лихоманки І в хворобах не буває: Кожна думка, кожна гадка Твою постіль облітає. І глядить, як ти головку […]...
5. “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
6. НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
7. СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
8. МАРЕННЯ Не раз, повернувшись з роботи й, мов камінь, Упавши скраєчку тривожного сну, Я довго ще слухаю стомлений гамір, Що кане […]...
9. “помолимось за нього у церквах…” помолимось за нього у церквах заплачемо що він для нас несущий жалобно схилимо тіла ідучи відійдем невідхідно звідсіля повернемось туди […]...
10. “Скачуть дикі вершники на мишастих конях…” Скачуть дикі вершники на мишастих конях, Крають вітер вусами, чорними, тонкими. Стогне під копитами низове Придоння, Скачуть, скачуть вершники луками […]...
11. ЗА РОКОМ РІК За роком рік відлітає, В гріб покоління падуть, Тільки любов не минає, Мої бажання не мруть. Ще раз мені взріти […]...
12. “Нам снили поліські пущі…” Нам снили поліські пущі, Гайдамацькі яри в полях. І прийшли ми до них, живущі, Подолавши пекельний шлях. Повернулися із Берези, […]...
13. “Я могу тебя очень ждать…” Я могу тебя очень ждать, Долго-долго и верно-верно, И ночами могу не спать Год, и два, и всю жизнь, наверно! […]...
14. “Раюю на горі – як на Парнасі…” Раюю на горі – як на Парнасі. Внизу бринить Великий океан. І голі скелі, на прибої ласі, Дарують водам радісний […]...
15. “У цьому полі, синьому, як льон…” У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі […]...
16. ЗАКАРПАТТЯ Хати мої, хати, низенькі, бідні й рідні В тонкім мереживі зазеленілих віт! Тут ще чорніш кількастолітні злидні Підкреслює карпатський краєвид. […]...
17. СТАРЕНЬКА РИМА Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]...
18. НАПІВЛЕЖАЧИЙ БУДДА Яскравий блискіт вивільги в лісу – ти цвіт метаєш, це твоє тривання на світу скалях. Пелюстки несу – без леза […]...
19. “Мне каждый вечер зажигают свечи…” Марине Влади Мне каждый вечер зажигают свечи, И образ твой окуривает дым,- И не хочу я знать, что время лечит, […]...
20. ПОЛОНЕНІ Мов кістяки, з запалими очима, Вони бредуть розгонами шляхів І мирно мруть під ляскіт нагаїв, Мнучи пили похилими плечима. Та […]...
21. “Ах, узліссям іти фіялковим…” Ах, узліссям іти фіялковим, Припадать на коліно при луці, Чути тужне тремтіння тятиви, Доганять чорні стріли очима! ………………………………….. Далі бігти, […]...
22. ДО ГОМЕРА Стою здаля у повнім незнанні І пильно слухаю тебе й Киклади, Як той, хто мріє – десь у глибині Знайти […]...
23. ТИ Я люблю твій стан Я закоханий у згиби тіла В тобі і Стріндберг і Ростан Як затремтіла Прекрасна ніби станс […]...
24. “Невидані книжки – з пригірклим рамки медом…” Невидані книжки – з пригірклим рамки медом У вуліях… у вуліях без бджіл. Нехай чекає все ще попереду, Та квіти […]...
25. КІНЕЦЬ ДНЯ Ігорю Шугану віддай мені в долоні теплоту м’якого голосу, і синій трепет крови, і галузку тіла, все віддай. і ляж […]...
26. КАРТИ ДОЛІ Розсипались на вітрі – і висять довільні, невблаганні карти долі, та крізь брудні дими із урнових багать хіба розгледиш їх? […]...
27. “Може, так і треба неодмінно…” Може так і треба неодмінно, Як робить давно вже звикли ми: Падати слухняно на коліна Перед геніяльними людьми. Вихвалять, і […]...
28. ОСІНЬ (ІІ) присмерком мовчання Бога розвидняєшся калиновий краю з холоду журавлиних голосів полеглих які відлітаючи у вирай над попелом тисячоліть не можуть […]...
29. ЕСТАФЕТА Я знов дорогу пригадав сліпу Та бурю, котра небо колихала; Грозу, що царювала у степу І шаблями вогненними махала; Та […]...
30. МИЛА Нехай модні поети викручують ноги, Ганяючи краще твій подих на слово впіймати, Хай брільянти в очі вкладають, За пазуху мармур, […]...
31. “непростимені…” непростимені начезбілогоклинуводаперламутрова листнаколіні азъ воздам криниця попелом вкрита і київ з ночі чотири легенди кождому кару свою відкурличуть криламивідообнімуть і […]...
32. “Предовгим поглядом, що за літа сягає…” Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, чіткішає […]...
33. У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...
34. Из отроческих лет он выходил едва Из отроческих лет он выходил едва, Когда она его безумно полюбила За кудри детские, за пылкие слова. Семью и мужа […]...
35. “Я не знаю худшего мучения…” Я не знаю худшего мучения – Как не знать мученья никогда. Только в злейших муках – обновленье, Лишь за мглой […]...
36. 6. “Сплюндрована, спустошена земля…” Сплюндрована, спустошена земля, Доконана дощенту кримчаками… І потяглись з усіх боків руками Сусіди ласі – сльози доділять. В степах буянна […]...
37. ТРУД Люби свій виноград і заступ свій дзвінкий. Народи й царства мруть, міняються віки, І там, де чабани дрімали супокійне, Зростають […]...
38. МАТЕРІ Я знаю, ти довго молилася Богу, Щоб синові долю велику послав, Коли проводжала в далеку дорогу, Де плакало сонце між […]...
39. СЛЬОЗИ Все ст аріє: слова, і рими, І кров, і слава, і могуть, Лиш сльози не стають старими – Вони народжуються […]...
40. ЕСЛИ Б ИМЕЛА Я ДЕСЯТЬ СЕРДЕЦ Вся я горю, не пойму отчего… Сердце, ну как же мне быть? Ах, почему изо всех одного Можем мы в […]...