Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДРУГОВІ

Коли війнуть вітри на пущу –
Вона шумить.
Коли під блискавкою хмара –
Вона гримить.
Коли стальну струну пробудять –
Вона дзвенить.
Земля ж, яку ломами рили,
Коли копали схов-могилу, –
Мовчить.
Миритися з німим мовчанням
Земної мли
І після бою, в час розстання,
Ми не могли,
Бо вірний друг, кого ховали
На полі тут,
Любив пісні, дзвенючі далі,
Людей, що проти смерти стали…
І тричі ми йому послали
Салют.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ДРУГОВІ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)