“Дрімають нетрі. Понад простір дикий…”
Ю. Балкові
Дрімають нетрі. Понад простір дикий
Югає кібець – у синясту невідь.
І, мов чаклун, вислухуючи крики,
Ячить у лузі чорнокрилий лебідь.
Та йдуть ловці. Сягають пильним оком
У темний глиб розложистої хащі –
І звіра вмить під листя оболоком
Прошиє кремінь із цілкої пращі.
І рикне дик, смугастий і понурий,
Жахнеться птах у чагорі густому,
І заревуть сполохані буй-тури,
Мнучи гілляччя на шляху свойому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Я кохаю ті хмари похмурі…” Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх – грім, А ударять – […]...
- ПРОСТІР І ЧАС Простір і Час – два хижі аліянти, Забрали нашу Землю в свій полон, Тирани безпощадні, окупанти, Завели на Землі обмеження […]...
- “Простір співучого каменю…” Простір співучого каменю Через залізну мережку Впускає вуличний гамір Старої дільниці. Діва Марія з Трастевере Схожа на княжну Візантії. Так […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- “Плоттю власною простір промірявши, наче та гусінь…” Плоттю власною простір промірявши, наче та гусінь, шовк повітря всотавши, формуючись в русі, під грудьми проповзли мандрівничі шляхи, шкіру тнув […]...
- В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...
- ПОНАД ХМАРИ Понад хмари! Понад хмари, брате! Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо, Не зайшло туди […]...
- “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
- Напровесні понад ярами напровесні понад ярами воскресне темрявою дудочка із глини дівчат-сиріт покличе до діброви почути як зозуля сіє ряст дух притаївши цвісти […]...
- ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- “Понад степами, спекою, колоссям…” Понад степами, спекою, колоссям Видзвонює із ранку до темна… Мені, буває, жайвір той і досі З насущним хлібом небеса єдна. […]...
- “Понад кочів’я років опустілі…” Понад кочів’я років опустілі, По вигорілих пам’яті слідах Несе нас у напруженому тілі Нестримний, атомний нутром – літак. Літак, чи […]...
- “Понад лісами тихими – віки…” Понад лісами тихими – віки, І сонця злото – на сосні високій. Тут був би той, ще первозданний, спокій, Коли […]...
- ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- “Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...
- ТУГА Гаю мій, гаю, гаю зелененький! Вітре мій, вітре, вітре швиденький! В густому гаю листя жовтіє; Вітер гілок не колише й […]...
- ПОЗИЧАТИ ВОГОНЬ Це сьогодні не всім відоме. Дивлюсь у кого димить комин. Не видно. Біжу аж на край села. Хатина мала. Ще […]...
- “Що гордий Рим данину роксолянам…” Святополкові Шумському Що гордий Рим данину роксолянам – Землі моїй – пригноблено платив, У тих реаліях немов із див, Бо […]...
- ЗВІРІ І ЛЮДИ Жива спільнота – бестії та люди – Триває, множиться мільйони літ. Як з космосу появляться приблуди, Між ними буде Кріт […]...
- “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
- ТРАВНЮ ЗЕЛЕНИЙ Ріка зелена, дощі сріблаві Сіються щедро на дахи, Смугастий берег – цвітиста лава, А за рікою – горбатий схил, Старий, […]...
- СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА Надходив дощ, прозорий і крапчастий, Поймали зливи поля широчінь. “Тікай сюди, хлопчино! Відпочинь В моїм шатрі від мокрої напасти”. Важкий […]...
- “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
- “Замети снігу – як скирти…” Замети снігу – як скирти. Ні перейти, ні обійти. Лише, пірнаючи по вуха, Бредуть вовки і виють глухо: – Ау-у… […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
- “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...
- ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
- “Ти полинеш сиза, наче птах…” Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи […]...
- “Лишилося ще й нам від листопаду листя…” Лишилося ще й нам від листопаду листя. Догідливо шумлять дуби коло долонь, і гінко вироста під небо дим стеблистий, де […]...
- “Присіла сойка на кущі…” Присіла сойка на кущі, Струсила пахощі. В саду зашемряли дощі, У серці – радощі. Я навстіж вікна розчинив – Ой, […]...
- НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- “Гіркі плоди, як наша пізня радість…” Гіркі плоди, як наша пізня раідсть – Калин мерзла скапує на сніг, Солодка гіркота в густому снігопаді Протане – проступа […]...
- ГРЕЦЬКА ПІСНЯ І реве, і шумить, І гуде, і гримить. Чи то воликів б’ють, Чи то звіра цькують? То не воликів б’ють, […]...
- ПЕЧАЛЬНА ІСТОРІЯ З ПТАХОМ Білий птах заблудивсь серед ранньої хвищі, Загубивши і клин, і дорогу свою. А братове його подалися повище, Понад хату лиху, […]...
- “летять шпаки на електричне світло” летять шпаки на електричне світло і співають пісень про золоті клітки а по вербі стрибають пухнасті котики стрибають в зелені […]...
- ПАМ’ЯТІ АЛЛИ ГІРСЬКОЇ Орлице горня, вода гірська Тебе кропила, немов залізом. Самопосвяти сяйна ріка Твій дух сталила живлющим бризом. На подвиг дії, на […]...