Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРОСТІР І ЧАС

Простір і Час –
два хижі аліянти,
Забрали нашу Землю
в свій полон,
Тирани безпощадні,
окупанти,
Завели на Землі
обмеження закон.
В кайдани закували
гравітації,
Поставили сторожу,
дали їй пароль,
Всі племена, народи
й нації
Скорили під незламний
свій контроль.
Ув’язнена Земля,
як бунтівлива бранка,
В тюрмі холодній,
загратованій ущерть,
Колишня вільна
Місяця зоря-коханка,
Засуджена на каторгу
й повільну смерть.
Проміння сонячне
заглянуло в темницю
І вмить Земля
зраділа крадькома,
Бо сонце їй звістило
неба таємницю,
Що смерти в космосі
ніколи не було й нема.
Що Час і Простір
не володарі, а слуги,
Які шліфують форми
земного буття,
Для Всесвіту політики
роблять прислуги,
Дають паспортні візи
до відвічного життя.


ПРОСТІР І ЧАС - ГУРКО СТЕФАНІЯ

ПРОСТІР І ЧАС - ГУРКО СТЕФАНІЯ