“Доля – як вирва на площі…”
Доля – як вирва на площі!
Зграя залізних птахів
Хижо скалками полоще
Безмір шляхів.
О благодатний спокою,
Де твоя правда стара?!
Храму торкнися рукою –
Вовча нора!
Вийди на праведну раду –
Змови лукавий сувій.
В кожному кущику саду –
Плетиво змій.
Кривда, підступна відвіку,
Щедрі бере бариші.
Ждуть – і не діждешся ліку
Рани в душі.
Страсна П’ятниця, 1948.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Присинлось: у рідних степах…” Приснилось: у рідних степах, Поранений, ніби вмирав я. Чебрець відчайдушно пах, Шуміло густе буйнотрав’я. До неба лицем я лежав І […]...
- “Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, […]...
- ВЕСНА В ТЕХНІКУМІ У весни така уже тематика, Що дівчатам просто залюбки Готувать екзамен з математики В тім саду, де вчать і юнаки. […]...
- “Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....
- “Я тут колись ганяв м’яча на площі…” Я тут колись ганяв м’яча на площі, Якщо не в будні, то в неділні дні. Тепер вибоїн горбики брудні Й […]...
- ДОЛЯ СУФЛЕРА Карає доля сивого суфлера, на вічні муки він себе прирік: щодня талантами відчиняє двері, а сам не може стати на […]...
- “Втомилась доля й хоче відпочити…” Втомилась доля й хоче відпочити, на тінь мою лягла утоми тінь. Кресала камінь зволожнів… То чим би я міг спинити […]...
- ДОЛЯ – А спиш ти, сину? – Нє вже, нене! – Може, водиці би подать? – Не хочу, – а зголов’є […]...
- “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
- СИВОЮ ВЕРБОЮ Сльота і мор. Куди з журбою? Якої прагнути мети? Хіба що сивою вербою Над плесом тишу стерегти. Вросту я коренем […]...
- ДОЛЯ Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
- ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
- ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...
- “Улягається тиша на площі міські…” Улягається тиша на площі міські, У провулках і вулицях бродять тумани. Гаснуть вікна, і постаті тануть людські, І дерева стоять […]...
- ЕСМЕРАЛЬДА Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і […]...
- З ПРАКТИКИ ЗНАЄ -Що таке “зелений змій”? Запитав хлопчина. – Це чортяка, сину мій, Що живе в плящині. Як з горілкою хильнеш Того […]...
- ГРАД На Україні град – так радіо сказало. Я ж те на свій копил зобразити берусь: Націлившись на Буг, сичить вогняне […]...
- “Гнуться високі тополі…” Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю […]...
- ДОЛЯ Доле моя, тернями вкрита, Серед зрад несамовита, Дай мені вогню! Дай пожити ще в любові, Дай правдиво в гіднім слові […]...
- Доля Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в […]...
- ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
- “Ждуть нас тучі неминучі…” Ждуть нас тучі неминучі, Непривітний жде нас час; Ждуть нас бурі, дні понурі, Темні тюрми ждуть на нас. Та ніщо […]...
- ДОЛЯ Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]...
- ДОЛЯ Вічно дихає море. Чую бризки на лицях, – Вітер їх стер. Коли переллєш свою синь, Згасиш страсну жагу В криниці […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- РОЗКІШ-ДОЛЯ Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга, Млява, спека й тьманувата, Де не глянеш, скрізь юга. Жайворінка десь високо, По обніжках ховрашки, […]...
- ЇЇ ВІДСУТНІСТЬ Повите в зорі, місто Запоріжжя Переді мною спало – на виду, А я стояв, як статуя в саду, І пахіт […]...
- ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...
- СПІВАЦЬКА ДОЛЯ В місті Гумані на золотій бані Сидить сокіл сивесенький: “Куди ж ти їдеш, поручнику-пане, Федьковичу молоденький?” “Їду я, їду з […]...
- ДОЧАСНА ДОЛЯ І Враз веселка з усміхів бровою склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою вірністю з недолі втішить. В серці […]...
- ЗАПРОШЕННЯ Заглянь до подвір’я, сідай біля тину. Тут двері відчиняться в кожну хатину. І в білому кухлі жіноча рука Тобі на […]...
- ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...
- НАДІЯ Як від стовпа і до стовпа, Де дротом птаство володіє, Так доля табірна скупа Проводить серце повз надії. Мовляв, це […]...
- ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
- МАСКА Мій друг відкрився. Маску мимохіть Здер із лиця свого і став стіною. Я стетерів. Як блискавка, в ту мить Червоний […]...
- “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
- ПОРА Ще зацвіте нераз весна І ще не раз відзвонить осінь, А все-таки прийде вона – Пора прощання й відголосся. В […]...