ПОРА

Related posts:

1. “Ще прокидатись до роботи не пора…” Ще прокидатись до роботи не пора… Та літній ранок розбудили смички бджіл, Торкаючи – струна по струні – Скрипку-квітник на […]...
2. У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
3. “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
4. БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
5. ПОРА ЖОВТІННЯ 60. Час затирає спомини, затуплює щемінь втрати. З мертвою в ложі любов’ю – вже забуваю, яка ти. 61. Перечитую всоте […]...
6. “Пашать нагріті сонцем спориші…” Пашать нагріті сонцем спориші, І жайвори купаються в блакиті. Люблю, коли у полі – ні душі І важко гнуться колоски […]...
7. “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
8. Любов розбита вщент. Як жити далi? Любов розбита вщент. Як жити далi? Порад нема нi в кого i нiде. Є вищий смисл у розпачi й печалi: […]...
9. “Все нижче сонце і все довші тіні…” Все нижче сонце і все довші тіні, і гасне час, як під вогнем свіча. Усе частіш встає примара тліні, і […]...
10. “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
11. “Злітає сукня і сорочка…” Злітає сукня і сорочка, Злітає ліфчик, як мотиль… І сиплеться із колосочка Зерно божественних зусиль. Зерно таємного творіння, Що з […]...
12. “У клітці пісні…” У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н […]...
13. “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...
14. “Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...
15. ПОРА (Час гострого вітру). …Останніх яблук у саду сумному. …Останніх пострілів над спорожнілим ставом. …Останньої у полі борозни....
16. ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
17. ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
18. “Я сьогодні погляди збираю…” Я сьогодні погляди збираю – карі, сині, темно-голубі – і неначе проліски зриваю, в пам’яті складаючи собі. Таємничий, радісний, святковий […]...
19. ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
20. “Учителю, уже ми вдвох з тобою…” Константіне Гамсахурдії Учителю, уже ми вдвох з тобою… Немолодість твоя і молодість моя… І ріки з водами, і вечір за […]...
21. СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
22. “Гей, Іване, пора…” “Гей, Іване, пора Нам сідлати коня І збиратись мерщій у дорогу… Не близенький-бо світ: Треба їхать за Дніпр, Помолившись, як […]...
23. ХВОРІЄ МІЙ НАРОД Тут не поможе ні настій ромашки, Ані міцний відвар із спориша… Хворіє мій народ. Давно і тяжко. Болить йому покручена […]...
24. НЕЗРЯЧИМ ПОЕТАМ Ніч – глибина душі… Яка безмежно глибока, Глибша, ніж бачить око В зоряному коші. Можна повабити око – Й розчарувати […]...
25. ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
26. ЗАЧЕМ, КОГДА ПРИДЕТ ПОРА Зачем, когда придет пора, Мы гоним детство со двора, Зачем стараемся скорей Перешагнуть мы радость дней? Спешим расти, и годы […]...
27. “Ота пора березнева мені наймиліша” Ота пора березнева мені наймиліша, коли достоту схожими стають і березовий гай, і сорока, і засніжене поле у чорних прогалинах…...
28. Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...
29. “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
30. Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
31. ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
32. “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
33. “Все відбулося. Вже пора й додому…” Все відбулося. Вже пора й додому. Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас. Ви нагадали: “Бавитись не час. Все по живому, хлопче, […]...
34. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
35. “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
36. “Пора покинуть, милый друг…” Пора покинуть, милый друг, Знамена ветреной Киприды И неизбежные обиды Предупредить, пока досуг. Чьих ожидать увещеваний! Мы лишены старинных прав […]...
37. “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
38. РУБАЧ + О чорний пугачу, не кряч, Що всюди лиш журба є, Бо є ще радісний рубач, Що дрова з піснею […]...
39. Веснянки. “Гримить! Благодатна пора наступає…” Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І […]...
40. Пора забыться полным счастья сном Пора забыться полным счастья сном, Довольно нас терзало сладострастье… Покой везде. Ты слышишь: за окном Нам соловей пророчит счастье? Теперь […]...