БРАМА
Дикими, незнаними речами
Марить брама у тривожнім сні,
Де сторожа брязкає ключами
І скриплять ворота захисні.
Привиди з кривавими мечами,
У накидках чорних, ніби ніч,
Граються безформними м’ячами –
Головами, знесеними з пліч.
Кров стіка під флегматичні мури,
Зойки захололі на губах,
Сотні літ наруги і тортури
Мертвих привертають у гробах.
Та не бачить місто в ніч похмуру,
Як сторожа, вже не при мечах,
Нову жертву кидає під мури
З тряпкою брудною на очах.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]...
- БРАМА У грі нелюдській, В спразі неприродній, Потрясши ланцюги прикрас, Важкою зморшкою напнувся владний м’яз, Обняв краї Спокійної безодні. Підніс, Як […]...
- БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО I Ні, не бундючний, ситий гетьманат, Не багатир – полковник череватий,- ЇЇ поставив очі чарувати Смиренний рясофорний меценат. Намігся він, […]...
- “Важко прокинутись і піти…” Важко прокинутись і піти в ранок похмурий. “Де мій коханий?” – питала ти сторожа мурів. Вічна сторожа, звісно, не спить. […]...
- ЧОТИРНАДЦЯТЬ 1. Зітреш, цілуючи уста, прилипне дотик їй до шкіри, тоді без дотику впадеш в зневіру. Загусне віддих на губах, затиснуть […]...
- “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
- ЧЕТВЕРТА КАРТКА З КАЛЕНДАРЯ (1960) Народження привітало мене моє рідне й чуже місто дерева простягнули свої листяні долоні й підтримували сонце щоб було світло готичні […]...
- “Я спросил сегодня у менялы…” Я спросил сегодня у менялы, Что дает за полтумана по рублю: Как сказать мне для прекрасной Лалы По-персидски нежное “люблю”? […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить […]...
- КІНЕЦЬ СВІТУ Мов бура плахта, хмара круків сідає на дахах бриластих, і місяць, звівши сині руки, немов пророк, став місто клясти. За […]...
- (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- ГОРЕ ПОЕТА Люде добрі! Пожалійте Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Розкажу вам все. Учора Я […]...
- КОНДУКТОР Багнеться бути Кондуктором на товаровому потязі В похмуру ніч Темну ніч Осінню дощову Сидіти на тормозі У кожусі Зігнувшись і […]...
- Кирпата безодня розплющує губи кирпата безодня розплющує губи сміється і плаче над погарлм неба сплелися до танцю Венера і Врубель під білих колон гомеричний […]...
- ГІМН Замість пролога Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, […]...
- ВІРШІ ПРО МІСТО 1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]...
- НЕЗРЯЧИМ ПОЕТАМ Ніч – глибина душі… Яка безмежно глибока, Глибша, ніж бачить око В зоряному коші. Можна повабити око – Й розчарувати […]...
- “І майдани, й люди – як на святі…” І майдан, й люди – як на святі! Аж вібрує готика струнка. Та в моєму серці біснуватім Не вмирає дух […]...
- Загадки та відгадки. БАЧИТЬ – НЕ БАЧИТЬ Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає; Іноді бреше, Всіх […]...
- СТУДЕНТСЬКЕ На столі латинь, старослов’янська, Мертвих слів ліси непрохідні. За вікном шумують, як шампанське, Білим цвітом обкипівши, дні. Кинути б конспекти […]...
- ТРИ СТРОФИ Ці три строфи, неначе три тополі, Чи три верби, похилені в журбі, Чи три свічі, погаслі й захололі, – Але, […]...
- БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
- “Страшно в горах вночі в самоті хати…” Страшно в горах в самоті хати. Небо чорне, низьке випив вічі. Час біжить, час бринить, час сплива в вічність. Тіло […]...
- “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
- ГАЛИНА ЗДОРОВКАЄТЬСЯ Була Галина Гарна і молода, Та глуха, як в урвищі глина, Глуха, як ставкова вода. Одягне зранку Вишиванку І празникує […]...
- У ВЕРОНІ. Співанка У Вероні, гей, на брамі кам’яній, Там стояли три жовняри молодці, Як стояли, так стояли, говорили… “Богдан би ся ясні […]...
- ДО МАР’Ї ПОТОЦЬКІЙ Віри божої наруга – Хрест під місяцем стоїть! Українко нещаслива, Він говорить про тебе! На твоїй могилі, Мар’є, Вічнозелен мирт […]...
- “Гукай на біду – не догукаєшся…” Гукай на біду – не догукаєшся клич на діло яке – не докличешся хіба що здивуєш кого… та й ведмедем […]...
- ОЙКУМЕНА Цар помирав не від років та ран: Він відкидав тягар життя земного – Бо світ завоювавши, ні на гран Не […]...
- “Ликует враг, молчит в недоуменье…” Ликует враг, молчит в недоуменье Вчерашний друг, качая головой, И вы, и вы отпрянули в смущенье, Стоявшие бессменно предо мной […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- МАРШ НЕУЧАСНИКІВ Прагнучи живучості, Все пережуєм. Тільки, – щоб без участі. Ми і так живем. Що у тій гримучості, Чи добро, чи […]...
- “Любов – недуга, повна сліз…” Любов – недуга, повна сліз, Їй ліків ще немає. Вершок обрізаних беріз – Хоч голий, відростає! Чого? Як довша втіха, […]...
- ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...
- ЩО КРАЩЕ СТРІЛЯЄ – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть […]...
- ОДУРЕНА Він байдуже потис її руку І не чув її милих докорів, І так довго стогнали по бруку Перестуки її підборів. […]...
- ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...