“В дитинстві бачив я на кладовищі…”

Related posts:

1. “Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...
2. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
3. “В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні […]...
4. ПОРЦЕЛЯНА До дзвінкого водограю З шумом балю в голові Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві. Пруг оранжевого світла На каміння […]...
5. “Брунатний захід…” Брунатний захід Дзвенить, як мідь, І б’ється пахіт У небозвідь. Полощуть ниви Небесний пруг. Рвачкий, щасливий Безкрай навкруг! Спинись, мандрівче, […]...
6. ВИПАДОК НА СМОЛЕНСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ У САНКТ-ПЕТЕРБУРЗІ Коли валун гранітний возлягав На місце Кобзаревої могили, Над ним тривожно голуб закружляв, І з подиву присутні заніміли. Скорботні квіти, […]...
7. “Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...
8. “Я бачив сон: панок низенький чепурненький…” Я бачив сон: панок низенький чепурненький Ходив ходулями, ступаючи в аршин. На нім жупан-лудан із голочки новенький, В манжети ж […]...
9. “Я бачив, як вітер на полі гуляв…” Я бачив, як вітер на полі гуляв, Землею жбурляв і берізку схиляв. Заносив пісками ярки сіножати, Ламав на берізці розламані […]...
10. Ніке Самофракійська Кожна складка твойого легкого убрання Випромінює сяйво тріумфу велике. Вічна тайна твоя за межею пізнання, О велична і горда, божетственна […]...
11. КАМЕНЯРІ Я бачив дивний сон. Немов передо мною Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під […]...
12. ВЕСНЯНКА ДО СНУ Цвітіння дерев найніжніша пора – найвище зусилля краси і добра… Як чуйно ступаю в зелену країну, де соком дощів пахне […]...
13. ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
14. ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини. УРЕ […]...
15. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ Не дітись, не дітись мені від вогню! О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню! Куди не піду я, мов кінь […]...
16. МОРДОВСЬКА КУТЯ Ніч зменшилась, А день почав зростати. Освячую тебе, Фантазіє людська! Та мить і є Дитя, Якого Божа Мати Із хмар […]...
17. “Коли ж порине ярий борвоспад…” Коли ж порине ярий борвоспад, Який клекоче під грудьми стовирно? Тобі не треба янгольських порад, Що повівають крилами сумирно. Пече […]...
18. ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
19. КАРМАЛЮК X І виходжали люди з хат і поля, І в надвечір’ї плинув дальній гук: – Дивіться добре, вмерла наша доля! Дивіться, […]...
20. МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
21. РЕКВІЄМ ПАВЛОВІ ТИЧИНІ Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його […]...
22. СОНЯЧНИЙ ВІТЕР Сонце постійно випромінює в кос­мічний простір усті потоки атом­них часток, їхній рух називається сонячним вітром. (Iз підручника) Ой ти, Земле, […]...
23. СПАЛАХ ПАМ’ЯТІ Прокинувся від того, що свою Впізнав садибу – хату і повітку. Я запашні “варенички” жую, Які акація дарує влітку. Гуде […]...
24. ПРЕЛЮД № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. […]...
25. “Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…” Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим… Часто в дитинстві здавалось – за річкою Овлур свистить. Як тоді пахли під хатою […]...
26. СИМВОЛ ВІРИ Те, що було в дитинстві щемним коханням, стало нині Олександрою, Валею, Людою, і за торсами знаних і незнаних коханок я […]...
27. “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
28. ЛИСТОНОША Що за вершник вранці при дні Під дворами їздить на коні? Чом він їздить, вершник, і чому Всі дівчата раді […]...
29. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
30. ГЕСІОД І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]...
31. “Не шукайте її у вогнях смолоскипа…” Не шукайтей її у вогнях смолоскипа, Ні в надхненні юрби, що напружує біг, – Ваша правда лежить, як розведена скиба, […]...
32. КАРМАЛЮК XIII Ціліську ніч дзвіниця калатала: Відлиті дзвони жалібно гули. Огню лункого яросна потала Котила в далеч золоті вали. Горів острог, тріщала […]...
33. БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ Я вишиваю щоночі Маску на карнавал; У намистину кладу Покірне своє зусилля, Пýчок моїх дитя. Щоб тільки раз у житті […]...
34. ЗРУЙНОВАНИЙ ДЗОТ Які бої точилися навкруг! Крізь амбазуру дзоту над рікою Я бачу сонце, що лягло на пруг, На обеліск схилившись головою....
35. ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
36. “Не треба думати мізерно…” Не треба думати мізерно. Безсмертя є ще де-не-де. Хтось перевіряний, як зерно, у грунт поезії впаде. Митцю не треба нагород, […]...
37. ДО МУДРЕЦІВ Герой – мов буря, що зірвав покрівлі, як відсіч злому ворогу давав, та згинув сам у боротьбі нерівній, як метеор […]...
38. СИРОТА Без худоби сиротині Тяжко в світі жити; Хоч який він буде чесний, Все буде тужити; Чесна душа йому в тілі […]...
39. ЖУРАВЛИК Отак на світ журавлик народився. Зробив його наш син з мого листа. Синок не мучив білого журавлика. Погрався з ним […]...
40. МІЙ ВИНОГРАДНИК Блукаю виноградника довкіл Твого принадного, де грає сік. Не взяти приступом його повік, Віки віків – на варті частокіл Усіх […]...