Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Де люті хуги плутанку снували…”

Де люті хуги плутанку снували,
Де світла меншало із кожним днем,
Камінні щелепи пережували
Нас так, що видалось: не оживем…

Ще всюди ніч, тривають наші муки –
Та все ж пульсує в скронях свіжа кров:
Із моря сліз, розлуки і розпуки
Тюрма тебе на світ вернула знов.

Я знов живий. Відпало геть змертвіння
Душі і тіла – самотинне зло.
Заворушилося моє коріння,
До серця повернулося тепло.

Спокійно дихають кохані губи –
Та раптом страх насунеться, мов лід:
Куди ж тепер – до щастя чи до згуби?..
Даруй нам, Боже, хоч десяток літ.

20.ІХ.1986

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


“Де люті хуги плутанку снували…” - РУДЕНКО МИКОЛА