Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГУННИ

Як їм під ноги впало пів-Європи,
Коли їх орди потрясали Рим,
Летіло гасло: “Стіни як захопим
І храмів порох пустим на вітри, –
Даються всьому війську на утіху
Жінки, пожива і льохи з вином…”
Граніт кришився і горіли стріхи,
Вкривалася жорстокість напролом.
Тут змішувалась пристрасть і ненависть,
Крив лемент вогнедишущий дракон.
І звір крутив гнучку дівочу павіть,
І груди рвав: пив кров із молоком…
І те, що люди брали, як причастя –
Потоптане, понівечене геть…
Це жах, як вберегти не можна честі,
Хай навіть в чесній битві приймеш смерть.
…А гвалт полонених татарами дівчат?
Вони донині у мені кричать,
Як глумлено з їх тіла і душі –
Як заступити не змогли мужі.

1974 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ГУННИ - БАБІЙ СТЕПАН