Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ВИШНІВЕЦЬ

У вишневім закутку Волині,
Де вишневий корінь стільки літ
П’є побіля витоків Горині, –
Бризки вишень, наче кров землі.

Кров горить. І пам’яті недремно:
Доливалась чаша наших бід
Вишневецькими… лиш кат Ярема
Залишив який кривавий слід.

На забавах, у маєтку, хлопів
Брали замість шахових фігур,
І снага спливала до Єворопи
Валками набитих саней, хур…

Тільки й згадки, як в похід виводив
Військо на татарів князь Дмитро,
Цвітом вишень Вишнівець проводив
Їх – щоб Січ звелася над Дніпром.


ВИШНІВЕЦЬ - БАБІЙ СТЕПАН
 »