СВІЖИЙ НАСТРІЙ

Розгойдалися хмари, як гілля вільшини,
І обняли мене дужі вихри,
Не співатиму вже лебединої пісні,
Не умру, як журавлиний клич.

Хтось сіє примули край тину
Їх сіє пригорщами в душі;
Збудилося щось у ній з ясної дитини,
(Я гадала: пішло собі геть долинами).

Що з того, що мене часто карбує смуток,
Що лягає на груди вечірня тінь.
Тече широко Чумацький Шлях,
Хтось б’є по струнах і каже: жий!

Молочною Дорогою впадає в мене життя,
Стелиться тихий покров Богоматері
На оклики тополь, що біжать під горби,
І на всі німі запитання.

Розходяться кола в замріяних водах
Від ніжного дотику теплого місяця,
І настрій говорить: “Тут середина землі,
Тут вільхи урочо у псальмах говорять”.

І спокій занурив у мене коріння;
Не вільха вже я, не полохлива модрина,
Не хвилююся вже з вітрами.
На плоскогір’ї стою, мов романський храм.

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

Благовіст Ударив дзвін з далекого костьола, Полинув благовіст над селами й містами, І, як розходяться по тихих водах кола, Дрімотлива луна […]...

НАСТРІЙ Встану о четвертій і пішки за місто піду, Повию на вранішній місяць, закохавшися у гульвісу. Куплю на Бесарабці безсмертників – […]...

“Світанок. Свіжий вітер між олив…” Світанок. Свіжий вітер між олив, Що їх Єгова соками налив, – І на щоку лягає поцілунок. О злої зради наглий […]...

ПОЧАТОК ГРОЗИ Срібним списом небо прокололо, У тривозі зойкнули поля. Вихор з хмар упав на видноколо, Знаки запитання розтав ля. А з-під […]...

НАСТРІЙ Друзі мої! Вороги мої! Люде! Яка прекрасна вільна земля! Хай вічно благословенним буде її ім’я! Скільки радощів! Скільки втіхи в […]...

НАСТРІЙ Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. […]...

“Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...

“Настрій такий у нас з тобою…” Настрій такий у нас з тобою, Якого не відають духом ниції… Гуляти весілля? Ставати до бою? Чи, може, інші є […]...

Тонкого сну знакоме відображення тонкого сну знакоме відображення на дні ріки – чи доживеш до дна немов провини порскають ображено ламкі комахи з білого […]...

“В якім одінні ти зійшла на кручу?..” В якім одінні ти зійшла на кручу? Я бачу тільки музику в імлі. Я чую тільки тишу неминучу, заховану, як […]...

КАМІНЬ ПІДСТУПНОСТІ За кам’яною стіною Таємниця крові і грат. Чи здригнеться камінь Від дотику набубнявілої бруньки, Чи брунька мочки помре, Розчавлена фатальною […]...

“Спасенні струсівські горби…” Спасенні струсівські горби, Де рвав я цвіт пахучий глоду, Де я п’янів од насолоди, Той цвіт ладуючи в торби. Спасенні […]...

МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...

СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...

“Шуми і шелести, шуми і шелести…” Шуми і шелести, шуми і шелести Хвилею котять широкою… Як розгойдалися ясени й берести, Скільки в каштанах неспокою! Клени рокочуть, […]...

ЖОРНА Удосвіта росами плачуть зорі. Удосвіта плачуть люди у горі. Мати не пестить, до себе не горне, А будить тихенько: “Ходімо […]...

“Останній день осінній догорів…” Останній день осінній догорів, І, ніби од пригаслого багаття, Сріблястий попіл землю всю укрив, А в не небі плава диму […]...

ВІН ПІСЛЯ РЕЧЕННЯ, ЦИТАТИ Загадка Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – […]...

“Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...

СИМФОНІЯ Не бийте в долоні, не зривайте мене з Кассіопеї до низин. Якби знали, що ви чули, стали б німі, як […]...

Я я не поет, бо мої слова грубі, як поліна, і не мистець, бо мадонни німі до мене, як чужі фотографії, […]...

“Я в центрі кола, визначенім сонцем…” Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]...

“Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...

ГРОШІ ТРЕБА БЕРЕГТИ Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші […]...

КАМ’ЯНІ БАБИ залізли по стегна в гроби втискаючи тіні померлих у землю від білого дива кісток їхня стать скам’яніла не затремтить уночі […]...

САНСКРИТСЬКІ МОЛИТВИ І Хай ліпше вжалить мене змія, Бо на отруту дістану тами, Аніж поранить жага твоя Очей палаючими блискавками. Зілійник гойно […]...

ДРУЖНІСТЬ ОБРИВАЄТЬСЯ Виходять люди залишають тіні які торкаєш та вони не мають дотику обнімаєш та вони не мають форми...

НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...

АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...

“Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...

БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...

СОНЕТИЧАТИР-ДАГ I Біжить шоссе. Прозорим фіолетом Закам’янілі хвилі дальніх гір Укрили паділ, де шумить Салгір І спить село з похилим мінаретом. […]...

БЛАГАННЯ Лечу кудись орбітою земною. Люблю й ненавиджу усе земне… Не я пишу, а Слово пише мною – Воно вже вкрай […]...

НЕВОДИ Ніч розкинула таємні неводи На срібного окуня в небесних водах, Сова злітає зі старої дзвіниці, Молода чорнокнижниця діє чари. Стрункий […]...

“Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна, Кола твого наймення губи мої не розімкнуть, Світло розтане, як сніг: темно буде і […]...

На кургані … Горби і висоти могилами стали На всіх європейських вітрах, Бо тільки й робили, що їх штурмували Із вірою в […]...

БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК (Aeriesville Shrine) На льоново-небесних листах Літаки пишуть знак вічности. З гірського ребра дзюрчить джерело. Іскриться узбіччя доріг Мокрими марказитами. В […]...

МАРИВО На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]...

КАЛИНОВА СОПІЛКА Ми з нею разом підем по гриби. Вона мене ненавидить, я знаю. Шумлять мені берези і дуби, шумлять вітри Славутича […]...

ДУМА ПРО ТЕБЕ Як хтось спита, хто ти для мене є, – я відповім: душа моя і тіло, кохання ніжне і палке моє, […]...

Related posts: