Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…”

Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна,
Кола твого наймення губи мої не розімкнуть,
Світло розтане, як сніг: темно буде і смутно,
Альт мовчазний вкриє пледом тебе, наче лікар.
Нині ти знову прийдеш навіть в цім післясніжжі,
Але лице твоє води розмиють наскрізні.

Фавни смичків забредуть і загубляться в гіллі,
Ефи альтів западуться в задовгім мовчанні,
Нагло на голови час сипоне перетлілий,
Ельфи опустять для тебе ключі незвичайні:

Ними замкнеш своє серце – й до вічного віку
Кола наймення твого уста нічиї не розімкнуть.
Очі ж твої з цього вірша ніколи не зникнуть…

31 грудня 1983

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” - МАЛКОВИЧ ІВАН