Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як ти лежала горілиць…”

Як ти лежала горілиць
На полонинській крутогорі,
Внизу ницьма стояли зорі.
На білу грудь дививсь Господь
І думав, як це пощастило
Зліпити з глини людську плоть,
З ребра – божественне світило!
Та я в тобі любив земне,
І тінь твоя в мені тремтіла,
Бо знав я, що ти ждеш мене
Всіма бруньками свого тіла.
Я поруч був. Я відгортав
Краї сорочки і спідниці.
Я серед запахущих трав
На грудях бачив дві суниці,
Дві ягоди із молоком,
Снагою внутрішньою ситі,
Пристиглі в тіні під листком,
Росою на світанку вмиті,
Такі розкішні, як мені,
Малому ще молокососу,
Щовечора в липневі дні
Приносив тато мій з покосу.

1998

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

“Як ти лежала горілиць…” - ПАВЛИЧКО ДМИТРО