Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



2. Спокновіку

Споконвіку
пророцтво записане в зорях:
в кам’янистому краї
народиться діва,
і буде ім’я їй Марія.

З першого дня
її золотило обличчя Предвічного,
з першої ночі
вона засинала
під крилами Божого голуба.

Хто впізнав би таємну обранку –
дитину в колі дітей –
із дзбаном води при поясі
серед кіз з м’яким вим’ям?

Хто бачив руку Всевишнього
над її днями?
Хто чув мову леготів,
що її називали
трояндою з Єрихону?

Гаї Кармелю
стелили їй тінь під ноги,
Сіон для неї вдягався
В інкрустації туркусові.

Потічна вода
вчилася від неї покори,
від малого дівчатка
з печаттю Святого Духа
на засмаглім чолі.

В дивних меандрах
Божого Проведіння
дозрівала бездонна доля.


2. Спокновіку - ВІРА ВОВК