Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОЇ РОВЕСНИКИ

Моїх ровесників так мало. Де вони?
Куди поїхали? Куди пішли на прощу?
Мовчи. Розвіялись, як листя восени,
Сховалися в траву і в землю найдорожчу…

Я жду листів од них, бо з того світу теж
Приходять голоси, як записи з архіву…
Ти в їхній пам’яті своє життя знайдеш,
Всі сторони свої, між ними – праву й ліву.

Мої ровесники – калинові кущі,
Березові хрести і письмена скорботні,
І житимуть вони, допоки в Космачі
Лунатимуть пісні бандерівської сотні.

12.VІІІ.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

МОЇ РОВЕСНИКИ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО