Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ВЕРТЕП

1.

його душа

бліда так само

не вміє очі відвести
від одержимої осанни
напівзабутих палестин

над ними червлять кучеряві
дими запічних веремій
над ними також –

боже мій! –

хрести виблискують триглаві

душа у пазусі таїть
ціанистого слова калій
а він на тятиві стоїть
неначе праведник на палі

2.

вистигне земля вчорашня
порозходяться навіки
оержимі та відважні
не схололі ще каліки

а куди тепер тікати
по зресті тепер якому
повзає мушва оката
загризаючи оскому

а кого тепер забути
пом’янути перед раєм
на один-єдиний бутель
є пророків ціла зграя

3.

прийде зоря і стане на порозі чужого дому
і янголята білі голі босі прийдуть потому
послухай синку завели колядку сусідські дітки
раз янголятко два янголятко а третє дідько

не плач іванку помовч іванку допоки змога
приходить чорт

зриваючи горлянку

хвалити бога

4.

я націдив тобі останню шклянку оцту
і роздобув тобі солоний огірок
матвію говори ти виродиш пророцтва
учитель ще не бог а ти уже пророк

тобі поводирю масонові месії
сьогодні присягнуть і поцілюють мешт
а ти нас поведеш у рим чи в голосіїв
а хто там розбере куди ти поведеш


ВЕРТЕП - АНДРУСЯК ІВАН