“Коли я вмер – забув, не знаю…”
Коли я вмер – забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..
І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.
4.X.1925
(5 votes, average: 3,20 out of 5)
Related posts:
- “Блакитно на душі… забув, коли мовчав…” Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в […]...
- “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
- БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
- “а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...
- “В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...
- “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...
- “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
- “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
- “Коли в життєвому циклоні…” Коли в життєвому циклоні Знемога душу обійма І думи – зморені і сонні, Ти йдеш – і падаєш сторчма… Ти […]...
- “Не знаю, відтворити чи зумію…” Сергію Козакові Не знаю, відтворити чи зумію, Як тут, на чужині, в нічній пітьмі Твоя зірниця, друже мій, Сергію, Над […]...
- “Якби з ким сісти хліба з’їсти…” Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б […]...
- “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
- КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ Коли в твої очі дивлюся – Здається мені: Мов бачу я небо прозоре. Мов бачу брильянтових зір ціле море, Що […]...
- “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
- “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
- “Чому, сказати, й сам не знаю…” Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. […]...
- Коли бажань iнтимних пошуки Коли бажань iнтимних пошуки Тiла єднають в нiжнiм ритмi, Слова любовi мовим пошепки, Неначе творимо молитви....
- СЛЬОТА За вологою шибкою дерево плаче, Сіре небо дощем капотить безупинно. Ну, чого ти болиш, моє серце? Неначе Щось у світі […]...
- З РІДНОГО Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]...
- “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...
- “Коли осінь зірваний листок…” Коли осінь зірваний листок Закружля на золотім крилі, – Пам’ять, висвіти якийсь куток На моїй знедоленій землі. Може, під вербою […]...
- “Коли відлунює твій кожен крок…” Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі […]...
- “Коли з’явилась лая псів…” Коли з’явилась лая псів і забрехала, між ними ти своє посів. Душа сховала свої обгризені часи в старі бесаги, а […]...
- КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
- ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль […]...
- “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
- КОЛИ? Коли зійде нарешті благодать На ці священні пагорби і кручі, Коли боги народ благословлять Рамена розпросторити могучі? Коли святі апостольські […]...
- “Коли б я був хлоп’я байдужне без турботи…” Коли б я був хлоп’я байдужне без турботи І в горах жив собі в печері самітній, Я би гуляв-буяв до […]...
- XVIII. “Коли хочеш…” “Коли хочеш, я піду геть від тебе, та дозволь мені взяти з собою моє невинне, як немовля, щастя. Дозволь мені […]...
- “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
- “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
- ЧАЙКА З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе […]...
- “Ти питаєш, коли вже на легшу роботу…” Ти питаєш, коли вже на легшу роботу Перекинуть мене а чи сам перейду. Он у людських дітей і неділя, й […]...
- “Люблю той час, коли над лісом десь…” Люблю той час, коли над лісом десь Займається несміливо світання. Погасли зорі. Й раптом обрій весь Палахкотить огнем.. Ще мить, […]...
- “Вранці я встаю й питаю…” Вранці я встаю й питаю: Чи вона сьогодні буде? Вечір знов занепадаю: І сьогодні не прибуде! Усю ніченьку німую Я […]...
- “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
- “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
- “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...