Галицькі князі. Ростислав
Князем галицьким найпершим
Був відважний Ростислав.
Молодий, стрункий, високий,
Всіх красою чарував.
Але він недовго княжив:
Жартувала доля з ним!
Перед ворогом до греків
Мусив він тікати в Крим.
На запросини ласкаві,
На бенкет він раз пішов
І у грецького вельможі
Смерть у келиху знайшов.
Хитрий грек вином частує,
Царгородським, золотим,
П’є за щастя України
Разом з князем молодим.
Ще налив він… і отрути
Підсипає до вина…
“Вип’єм, князю, – грек говорить, –
І за Грецію до дна”.
Випив князь до дна свій келих,
І схопивсь за серце він…
І у Корсуні по князю
Похоронний вдарив дзвін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Суздальські князі Понад Волгою й Окою, Геть далеко навкруги Розляглись болота, багна, Вбогі ниви і луги. Там народ московсько-фінський Ледве-ледве животів: Жив […]...
- Ярослав Осмомисл Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче […]...
- Похід на Царгород Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, […]...
- ЧЕРЕП СВЯТОСЛАВА Коли понад Дніпром вляглася буря І з тихих плавнів потягнуло сном, Князь печенігів марнославний Куря Підніс важкого келиха з вином. […]...
- Смерть Олега Після славного походу На далекий Царгород Князь в палатах бенкетує І частує воєвод. На столах у вазах грецьких Дивні овочі […]...
- Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
- НЕ ЖУРИСЬ Чом ти зажуривсь та й похнюпив ніс? Так за нею волочитись, а хай йому біс! А тепер сидиш білий, наче […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
- СОН ІЗ ВЕСІЛЬНИМ ХЛІБОМ На хлібі – три пташки-зозульки, а тісто глевке – і тому западається в центрі княгиня із князем на бричці: зам’який […]...
- ВЕСІЛЬНА НІЧ Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо у вікна місяць – чару келих. […]...
- “Як луна загубленого раю…” Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів. Вечір вдарив червінню по […]...
- Король Данило Горе учить, кажуть люди, Доки горя не уб’єш. І Василька, і Данила Научило горе теж. І вони навчились добре І […]...
- Юнацтво Святослава Непомітно линуть роки Серед ігрищ і забав, Непомітно в товаристві Виростав і Святослав. Ось і парубком стає він, Кремезний, міцний, […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
- І ВДАРИВ ПРОМІНЬ І вдарив промінь в темну ніч Над непробудними полями. Він освітив криваві плями В ту чорну, мов могила, ніч. Упав […]...
- ПОСІВАЛЬНА Зерна в жменю набираю, Сію, сію, посіваю В хатньому куті, Щоб родили пишно, густо І пшеницю, і пашницю Ниви золоті. […]...
- Із циклу “КАЛИНОВА СОПІЛКА” 2.ЯРИЛО Яринко, Що у ярім вінку, а хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим […]...
- АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
- КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине […]...
- Війна з греками Поховавши свою матір, Знов в поході Святослав: Він іде уже на греків, Він уже й гінців послав. “Я зову на […]...
- А – КНЯЗЬ АСКОЛЬД Аскольд був лицарем і князем, Гостей привітно зустрічав, А рідну землю від ординців Мечем двосічним захищав....
- Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...
- “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
- ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
- ЖАР – ПТИЦЯ Мені співала мати про жар-птицю, Вишин володарку, пестунку хмар. Вона минає зерно і криницю, Лише вночі клює Волосожар. Бувало: смеркне; […]...
- Ізяслав і поділ України Золоте, незлобне серце Мав у грудях Ізяслав, – Все він думав, все молився, Все він вірив і прощав. І дитячою […]...
- Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж […]...
- ТРУДIВНИЦЯ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на […]...
- Утечя Ігоря з неволі Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]...
- ЧЕРВОНЕ ВИНО Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, Але нащо тужить за ним! Прозора склянка кришталева, […]...
- Ростиславичі Після князя Ростислава Залишилось три сини. Поховаваши батька, з Криму Повертаються вони. Мирно батьківщину ділять, В згоді, і приязні живуть, […]...
- Кожум’яка Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра […]...
- ВІРШІ ТИХ ПЕРІОДІВ, КОЛИ НЕ ПИШЕТЬСЯ *** Як гори, стоять вивітрені злим сатанинським вітром собори. *** Дивний час… Як міняється все, навіть скурвий син називає вже […]...
- ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...
- ВІЗІЯ НА КІНБУРАНІ Козацькі голови… і макові. І стільки болю та жалю. На тиху вуличку в Очакові Цієї осені ступлю. У корчмі цій, […]...
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- Княгиня Ольга Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як […]...
- ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за […]...
- Цей вітер що перестрибує цей вітер що перестрибує цей дощ із довгим волоссям подати руку я випила плинну зорю на кожен мій палець сідає […]...