ЛІСОВІ ОСЕЛІ
Ліс стоїть дрімучий, як загадка.
Між зелених сосен і ялин
Притулилась, мов лисича хатка,
Гвардії стоянка – Княжий Клин.
Ліс і ліс, шпилі і дерева, –
Тут проходить смуга фронтова.
Тут вже рік живем ми під землею,
У лісах Калінінських.
Зима.
Вітер над землянкою моєю
Цілі кучугури підніма.
Пада сніг, шумлять густі ялини,
День і ніч бої. Сніги…
Ми по цей бік Ловаті – долини,
А по той бік річки – вороги.
Тут ми держим всі і поодинці
Оборону, наш передній край, –
Ми, артилеристи й піхотинці,
Мінометники й танкісти. Хай
Дме пурга, хурделиться над лісом –
У засаді наші снайпери.
Ходить ворог, слід петляє лисом, –
З ранку і до пізньої пори.
Пильно стежить снайпер Нусупбаєв,
Цілить бронебійник Курінний.
Мінами їх, снігом засипає,
Вдень і ніччю не стихає бій…
А коли на мить змовкають німці
(Є часи затишшя й на війні),
Ми сідаєм у землянці бриться,
Згадуємоо довоєнні дні,
Як жили ми – москвичі, кияни,
Смуглі хлопці із Алма-Ати…
Гулко впав снаряд серед поляни.
Знов тривога! Знову в бій іти.
Нам наказ короткий був: за всяку
Ціну відстояти рубежі!
Тричі йшли ми в штикову атаку,
Руйнували їхні бліндажі.
………………………………………….
Після бою – спати, спати, спати!
І, поклавши в голови кулак,
Спиш. Весь світ здається, наче з вати, –
М’яко так. І тепло. Спи, земляк!
Б’ють гармати, пада сніг з ялинника.
Глухо б’ють. Ми звикли вже до них,
Як до цокання годинника,
Шереху мишей нічних.
Сплять бійці, їм сон рожевий сниться,
І стихає вогневий наліт.
Нишпорять під вікнами лисиці,
Визирають зайчики з-під віт…
Так і живемо ми під землею,
У землянках, бліндажах. Зима.
Дружною гвардійською сім’єю
У лісах густих біля Холма…
Калінінський фронт, 9.ХІ.1942
(1 votes, average: 5,00 out of 5)