Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СНІГ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ

Ляга обметицею на асфальт первинок,
Уже бульвар поволі сполотнів
І береста обчімханого віник
Змітає білу інсуляцію з дротів.

Гойдаються перед очима витирачки –
Гумові маятники, гострі і тугі,
А на обочинах обачні навкарачки
Вже накладають на опони ланцюги.

Передбачаючи зимову невигоду
В години “пік” – світань і вечорів,-
Крізь зуби пошепки клянуть оцю погоду
І сніг, потрібний для лещатарів.

А я дивлюсь на світ крізь скло протерте
(Гумове лезо мокрий сніг змива)
І знаю – це ж моя сорок четверта
Надлетіла у віхолі зима!

Комусь не терпиться і хтось сердито трубить:
Рушай! Над перехрестям вже зелений блим.
Та усміх ліг сніжком на мої губи –
Не кваптесь, люди, у житті так мало зим.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


СНІГ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР