ДНІПРО
“Ой Дніпре могучий, течеш відкіля,
Відкіль неспокійні береш свої води?” –
“Дає мені води російська земля,
Дає українська родюча земля –
Три дружні сестри,
Три великі народи!
В російській землі починаю свій шлях, –
Шумить там берізка мені білокора…
Стріча лісоруб в білоруських лісах,
Стріча мене Київ, увесь у садах;
Пройду Дніпрогес в запорізьких степах,
А далі – гуляй, аж до Чорного моря!”
“Ой Дніпре, ми скорим стихію сліпу,
Впряжем твою хвилю – хай крутить турбіни!
Каховська засвітиться ГЕС у степу,
Каховське захоплює море в степу,
І степ, який знав лиш вологу скупу,
Купатимуть хвилі твої білопінні!
В колгосп твоя хвиля помчить голуба,
Ти будеш просторі освітлювать хати,
Орати, косить, молотити хліба…
Та мало для тебе роботи хіба,
Щоб люди не гнули віднині горба,
Щоб люди привільно жили і багато!
В міста пошлемо буйну силу води,
Одягнем її в проводи, як в спецовку:
Працюй на заводі, води поїзди!
Скрізь, Дніпре, на поміч людині прийми!..”
Йдуть баржі, плоти, пароплави сюди –
З Росії, з лісів Білорусі –
В Каховку!
Йдуть баржі, плоти, пароплави униз,
Вслід – піна, мов хусточка з білого шовку…
Це йде із Смоленщини, з Гомеля ліс,
То Мінськ самоскиди могутні повіз…
Чуть хлюпання хвиль, наче стукіт коліс:
“Спіш-шу у Каховку!
Спіш-шу у Каховку!”
“В Каховку, в Каховку!” – Дніпро промовля.
Виходять робочі із барж, теплоходів, –
Гідрологи, будівники…
– Відкіля?
– З Полтави!
– З Уралу!
– З Тбілісі!
– Здаля… –
Хай славиться сонце, що світить з Кремля!
Хай славиться дружба радянських народів!
Київ, 1952
(2 votes, average: 3,50 out of 5)