Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ВАЦЛАВСЬКЕ НАМЕСТЄ

В Празі ми були під Новий рік.
Як красиво – Дєдо-Мрази всюди,
Блиск ялинок
І людей потік,
І мені всміхаються всі люди!
Праго, ти прийми любов мою,
Мати чеських міст!..
В людському шумі
Перед пам’ятником Вацлаву стою…
Спис підняв він. І чоло в задумі.
Князь, що скаче на баскім коні,
Переніс мене в минулі дні –
У десятий вік, в криваве те
Лихоліття чеської держави…
Плинув час, як буйні води Влтави…
Вік двадцятий вже у нас, проте!
Людям щастя добули іскристе
Не князі оті, а комуністи!
Скрізь його, це щастя, пізнаю:
У краватці, що на піонері,
В Дєдо-Мразі, що заходить в двері
І дарує усмішку свою!
У піснях струнких пражан-дівчат,
В площі цій, що хвоєю взеленена,
В тому, що на ній портрети Леніна,
І що в Празі я –
Як друг, як брат!
Кожен раз чаруєш ти мене,
Вацлавське наместє, –
В свята, в будні…
Князь коня в минулий вік жене.
А пражани йдуть у дні майбутні!

Прага, 1955


ВАЦЛАВСЬКЕ НАМЕСТЄ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ