ТАЛАНТИ І ПЕРЕВІДКРИВАЧІ

Related posts:

1. “Підбиті алгоголем таланти…” Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]...
2. “ти ділиш з ними…” ти ділиш з ними паперове тіло даєш їм білу паперову кров відходячи цілуєш паперовими устами і йдеш у другий паперовий […]...
3. БІЛІ ЧАЙКИ З-НАД ПЛЕС ІЗ ПОЛЬОТІВ КРАСИВИХ Білі чайки п’ють воду, наклювавшись солоних Об’їдків від польських масних оселедців, Відпочивши на чистім, як склі, озеречці, Відлітають над місто […]...
4. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
5. “Недремні очі маяків…” Недремні очі маяків, Штормів надсадні гули, І чайки – душі моряків, Що в морі потонули. Над ними – хмарок паруси, […]...
6. “Тирлує тьми поріддя низькочоле…” Тирлує тьми поріддя низькочоле, Терплять поля, уперті, мов граніт. Коли ж потоптані ордою доли Покриє волі променистий цвіт? Ввесь світ […]...
7. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
8. НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
9. “Юдоль плачу, земля моя, планета…” Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета – страждаю, мучусь, […]...
10. “Цей пастівник – ліщини темні хащі…” Цей пастівник – ліщини темні хащі, Від пралісу – барвистий самосів, Де наші дні і вечори найкращі – Той від […]...
11. “Спасенні струсівські горби…” Спасенні струсівські горби, Де рвав я цвіт пахучий глоду, Де я п’янів од насолоди, Той цвіт ладуючи в торби. Спасенні […]...
12. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
13. “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
14. ЛИСТ У соняшних плямах Різдво відпливає На кризі йорданських рік. Тремтячі новини На крильцях пом’ятих Нового метелика. Я знаю: далеко Сонця […]...
15. НАДВЕЧІР НА ГОРІ Я стану найкращим твором На цілий світ, Торкатиму цвіт розмаю, Травневий цвіт. Я буду пускати в хмари Мій зір німий, […]...
16. ЦИВІЛІЗОВАНИЙ ОМЕЛЬКО Під ларьочком Гнат, Антон і Омелько з ними. Дудлять сивий самогон банками скляними. Мимо них пройшов араб в білому береті, […]...
17. “Поезія – не жарт…” Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, […]...
18. ВЂнец Гла†церковной Ісусу Христу от звЂзд дванадесят, от молитв чрез праздники єго дванадесят 1 Спасенія нашего ради въплощенный, Ісусе, дажд, […]...
19. “Село моє – палали грядки маками…” Село моє – палали грядки маками, Старі спирались вишні на плоти, Де ми пересміялись, переплакали І виросли – назавжди відпливли. […]...
20. “З’їли ворони сніг…” З’їли ворони сніг, Шпак зачорнів на вершину, А морозець весні Все рум’янить щоку. Сонця сніп золотий Від Коляди пливе, Глечиками […]...
21. “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
22. БОЛИТЬ ГОЛОВА Болить голова, як книжка лежить на столі, як дерево стола тримає на собі цю книжку, як очі дивляться з одної […]...
23. “Восково-жовтий затеплів листок…” Восково-жовтий затеплів листок, Як вогник золотавий спалахнув В зеленій лампі крони. У разки Вже ластівки всідаються на дроті, І кружеляють […]...
24. ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
25. “Плаче небо, вкрите хмарами…” Плаче небо, вкрите хмарами, Що над нами восени Без кінця пливуть отарами Із сумної сторони. Темний гай додолу хилиться, Буйне […]...
26. “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
27. ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...
28. НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
29. “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
30. ПІСНІ ЛАДОВНІЇ (ВЕСІЛЬНІ). При вечері Цвіт лугами, пшениця ланами, Ладо! Ладо! Батеньку мій милий, вечеряй ти з нами, Милий боже! Цвіт в віночки, пшениця в […]...
31. “Був сад. Родив то бідно, то рясніше…” Був сад. Родив то бідно, то рясніше, То завжди цвів красиво край села. І яблуня одна не так, як інші, […]...
32. МАТИ І На чолі вінчик паперовий і хрест вощаний у руках Не усміхнуться чорні брови, хоч квітне усміх на устах. В […]...
33. ВЕСНА (“Тече весна, й бадьорі сажотруси…”) Тече весна, й бадьорі сажотруси, мов щиглі, на дахах, і мла зелена. Дівчина, що кохає полісмена, співа на площі, де […]...
34. “Облітає цвіт вишневий…” Облітає цвіт вишневий у траву, у чисті води, над бентежною душею кружеляє в хороводі. Я ловлю пелюстки білі, за весною […]...
35. “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
36. “Чайки сідають на воду…” Чайки сідають на воду, Креслять блакить ластівки. Добру віщують погоду Скупані в сонці хмарки. Далі ясні і просторі. Спокій – […]...
37. НА МОРІ 1 Білі чайки, білі пароплави, Сині хвилі, небо і вітри. На флагштоках гордо й величаво Синьо-білі мають прапори. Понад ними […]...
38. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
39. “Для вас, історики майбутні…” Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті делекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про […]...
40. КОСМОС Зринає він, дзвінкий і розмаїтий, На шістдесят земних коротких літ З грузького дна – латаття ніжний цвіт, Щоб нам жагу […]...