ЗДОБУТКИ

Весняна тонкість фарб –
березова намітка
сполохано тремтить, бо вітер продува,
і в душу зазира жовтавим оком квітка,
і щулиться до щік ласкавенька трава.
На біле сповиття нав’ється ще зелене,
круглішим станеш ти, неначе шовкопряд,
хай в затишку дріма твоя душа злиденна,
допоки тче нитки розвеснянілий сад.
Ні затяжні дощі, ні в’їдлива сльотиця
не збудять, не сягнуть, не візьмуть за живе –
вітри гойдають сад, і солодко їй сниться –
хить-хить та все хить-хить – хитальна хитавиця.
І клопоти, і біль – усе її мина,
і час, як по льоду, збіга-тече водиця,
та рве крута вода під кригою до дна.
Вона зриває лід, мов лушпи і загати,
і з’єднує всуціль поділене життя,
вона той ковтюшок хитальний розпечата –
і знайдеш пустку в ній, і трухле сповиття…
Навіщо ж стільки літ пейзажі всі ці множив,
і кожен волосок на шпульку все снував?
Аби той капшучок знайти колись порожнім,
в який ти не складав, а тільки викрадав.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

МЕТЕЛИК Летить, кружляє, крильцями тріпоче, На квітку сяде – вітер хить та хить. Єдиний день – умре цієї ж ночі – […]...

САМОТНЯ ЛАСТІВКА Самотня ластівка на дроті – Одним одна, самотина. Всі ластівки давно в польоті, – Чому ж без вирію вона? Така […]...

ВОГОНЬ (“Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує…”) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, по вигинах своїх він настрій мій формує: сюди-туди хить-хить, назад-вперед-угору, горить душа, горить, і […]...

“Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило…” Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило Її ще серце під вікном любові. І от вона співає “Подоляночку” І, над кульбабами співаючи, […]...

Нас зостанеться двоє нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете за дощами і димом як безодня тонка разом […]...

КРІЛЬ І ЕРОЛЬ. За Гете Через ліси, через гори – Недоле моя! – Їде батько з своїм сином В неділю до дня. – Чого ж […]...

ПОВІНЬ Весняна повінь рве загати, Змиває дамби і мости. У неї іншої мети, Аніж природу оновляти, Нема… Але пеан співати Її […]...

“Гори плечима загати…” Гори плечима загати, щоб не зсувалися на неї по ночах, аби опівночі циганка в кожне з вікон беззубо не всміхалася […]...

ВІЧНИЙ ПОШУК Ми знаємо іздавна три лічилки, Як граємось у вічного жмурця. Ховаємось в бузку, що на причілку, В садку, в хліві, […]...

“Не крилить крилець пташка грудкувата…” Не крилить крилець пташка грудкувата, присохла до сучка, і оком не звильне з снігів високих, з білої загати, що стримує […]...

“На снігу торішнє листя…” На снігу торішнє листя, насінина на снігу, сніг присів, немов прокиснув, стежку втоптану прогнув. Пойнялась водою крига – жовта тріщина […]...

БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...

ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...

“Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...

Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...

“Вивітрюється темрява із лугу…” Вивітрюється темрява із лугу, зволожений світлішає пісок, проводить риску по край неба вугіль, відтворюючи птичий голосок… Ніч слабшає, мина пітьми […]...

НАЙВАЖЧА РОБОТА Натомлена душе моя, не дрімай – Нікому не дай тебе. душе, приспати. Струмочок життя не до прірви тримай І не […]...

ТЕЧЕ МУРАШКА …І відкрили ось нам, читачам, славну річечку Мурашку, – я й не знав, що є така на планеті. Олесь Гончар […]...

“І далина…” І далина – Ясніше. І все-таки, і все ж… Розбрунькується тиша Вчорашніх крайніх меж. У подумі й рядочку, На свіжій […]...

“Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...

1. ПЕРШИЙ ДЕНЬ У одмінах усе мина, бо: а) зимові дні короткі, треба поспішати; б) чужий сміх забувається, коли його замінити своїм; в) […]...

ГІРСЬКА РІЧКА ВИЧА Струмки вливаються у Вичу, Одвічним гомоном живі, Немов збираються на віче Опришки вольні лісові. Внизу на хвості-перекати Зоря впустила смолоскип. […]...

“За цим Дніпром – є ще Дніпро…” За цим Дніпром – є ще Дніпро… За обрієм – моря в три води, а за народом – є народ, […]...

ЛЕГЕНДИ Там, де море вічно грає, Бунтівливе та безкрає, Де баркаси йдуть ставриди До квітучої Тавріди, – Бачу: крізь віки сармати […]...

ПОВІНЬ Сталося! Одна лише краплина покотилась тихо, неквапливо – і зненацька рушили сніги. Попливли замети крихкотілі, задвигтіло все, заклекотіло – потекли […]...

МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...

ВЕСЕЛА НАША ВУЛИЦЯ Під тином-огорожею Зима од ляку щулиться, Бо піснею хорошою Озвалась наша вулиця. Весняною погодою Та джерелом-музикою, Та древньою підводою, Що […]...

НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...

В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...

КУХЛИК Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, […]...

“коли вона спала…” коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала звикла до несподіванок як до сходу […]...

“вміння пасти левів…” вміння пасти левів досягається наївністю вона звичайно не ти вона має тіло і тінь вона не виходила поза обрій як […]...

Із циклу “Заповнюю анкету” …Моя Вкраїна в мене у крові! Вона живе у смутку і надії, вона ридає в кожній удові, вона у кожній […]...

“Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...

“Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...

СУД Параграфи присіли біля столу, Примітки причаїлись по кутках, Очима гострими підсудну прокололи Цитати із багнетами в руках. І циркуляр дивився […]...

Хустина Чи то на те божа воля? Чи такая її доля? Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась. Неборак як голуб […]...

“Яка для кого сниться Україна…” Яка для кого сниться Україна… Отим, хто втрапив – їм вона кишеня, Бездонна, повна золотих червінців, Куди безкарно запускали жмені, […]...

ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...

“Вона приходила щоранку…” Вона приходила щоранку, І нам спочатку говорили, Що то звичайна баба-бранка І поспіша до породіллі. Вона приходила щоранку, І ми […]...

Related posts: