“Малинові вершки беріз…”

Related posts:

1. МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
2. “Зажурились галичанки через тую зміну…” + *** Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста […]...
3. “Блажен, хто оддалік від гомінких турбот…” Блажен, хто оддалік від гомінких турбот… Горацій Блажен, хто оддалік від гомінких турбот не дбає про свій пай, кладе цілушку […]...
4. ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...
5. ЗАПЛУТАВШИСЬ У БУДНІВ ПАВУТИННІ Заплутавшись у буднів павутинні, Дзижчу, безпомічно пручаюсь, Аж доки павук часу Не виссе кров живу, Тоді замовкну під склепінням смерти, […]...
6. МАТІРНА ОСОНЬ У надри снів, в незміряну глибінь так падаєм – аж хрускотіння чути, і колами розкручується сутінь, розносячи по тілу млосний […]...
7. СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
8. ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...
9. “Не подарую, не прощу…” Не подарую, не прощу тобі нічого, душолове! У чистий храм живого слова тебе в чоботях не пущу. Лукавий демоне, страшна […]...
10. “Я немов занедужав…” Я немов занедужав. Я не хочу єлею. Та не лізь мені в душу з прямотою своєю. Тут би ради-розради трохи […]...
11. “О Істино, свята і Божа…” О Істино, свята і Божа, Зійди з Хреста, немов яса! Нехай воскресне цвітом гожим Ще раз твоя земна краса. Бо […]...
12. “Живуть мислителі й оратори…” Живуть мислителі й оратори, Звідколи світ – сто тисяч літ. А треба сіяти й орати, А ще й збирати чесний […]...
13. СОН СВЯТОСЛАВА На тесовім ліжку укривали чорним ліжником мене із вечора. Черпав срібним кухлем виночерпій синього вина мені з отрутою. Сипали мені […]...
14. СИНІЙ ПАТЕФОН Я все згадаю… Ранок. Свято. Злітає з вій солодкий сон. На кутій скрині хриплувато співає синій патефон. І розпрягають хлопці […]...
15. ПОВІСТЬ ПРО УЛЯНУ ОСОРГІНУ Егда же мужу єя на царских службах бывающу лето или два, иногда же по три лета во Астрахани, она же […]...
16. ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ Дуби і сосни вищаться стіною, І тихий голос птаха подає… Щось елегійне коїться зі мною, Мінорно входить у єство моє. […]...
17. “Іване Петровичу, дядьку Іване…” Іване Петровичу, дядьку Іване, На грудях у вас ордени й ордени. З війни не вернулось чотири сини, У серці навіки […]...
18. “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
19. ПОСІВАЛЬНА Зерна в жменю набираю, Сію, сію, посіваю В хатньому куті, Щоб родили пишно, густо І пшеницю, і пашницю Ниви золоті. […]...
20. “Багата свайба видалась, нівроку…” Багата свайба видалась, нівроку. І я там був між добрими людьми. – Ти ба’, по городах вже стільки років, А […]...
21. БАЛАДА ПРО ЧУМАКА Плинуть хвилини – за хвилею хвиля, Час набіга – за сльозою сльоза. Віз навантажений кримською сіллю, Тільки ж немає дороги […]...
22. БИТВА (Із “Слова о полку Іроревім”) Із досвіта до вечора Летять стріли гартовані, Бряжчать мечі об шоломи, Тріщать списи, ламаючись На тім незнаємім роздоллі, На половецькім […]...
23. “Стиха серце підмиває…” Стиха серце підмиває Весняне співаннє. Задзвони, моя веснянко, Про любов-коханнє. Полини, де між квітками Квітка найпишніша, Привітай її від мене, […]...
24. “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...
25. “При тій сосні мені” При тій сосні мені сказала “не люблю” й побігла геть, в мурашник уступивши… Чом по роках ти знову тут? Чому […]...
26. 6. ГІД ВОДИТЬ НАС ПО ПЕТРОВСЬКОМУ Навіщо “відкриття” про панський бал А чи про те, як пан любив горілку, Стріляв пташину й звіра наповал І ради […]...
27. “Муміфікую вже, так, так…” Муміфікую вже, так, так, сувої споминів і втрат, гарячо-журний снігопад, можливість зрад, можливість волі, а під очима накип солі – […]...
28. ТОНКА НАТУРА Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів […]...
29. “Де не світить знайома Полярна зоря…” Де не світить знайома Полярна зоря, Де Південним Хрестом перекреслилось небо, Мабуть, згадує часто матрос-сибіряк, Як про милу, Вітчизно, про […]...
30. СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
31. НАГЛИЙ СНІГ Зненацька, враз на щемну зелень, на пізні трави сніг упав, Закрупотіли білі зерна, закружеляла невесело крупа солона, як ропа. Вдягнувся […]...
32. АПОКАЛІПСИС Чорні вістки – сумні телефонні дзвінки: …про Тютюнника… батька… і про Чорновола. Чорні вістки, птахами чорними впали у хату… “І […]...
33. РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
34. ПІСНЯ КІЛЬЧАСТИХ ДРОТІВ У бурю-негоду, як падають громи, Співаємо пісню без впину, без втоми, А в пісню вплітаються громи й проклін. Ідуть до […]...
35. МИЛАЯ “Милая, милая, где ж ты была Ночью в такую метелицу?” “Горю и ночью дорога светла, К дедке xодила на мельницу”. […]...
36. БОГДАНА СТРІЧАЮТЬ – “Ти Богом посланий, Богдане, Розбить кайдани лихоліть. Ніколи край не перестане За тебе Господа молить…” – “Ти – Визволитель […]...
37. “Пошли нам, доле, тої миті…” Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]...
38. “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
39. ЛЮДИНА І НІЧ Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства […]...
40. “І свято без тебе – не свято…” І свято без тебе – не свято… І щедрі багаті столи, І гості з високої хати, І всі, що повз […]...