ЛІЧБА

Related posts:

1. ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
2. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
3. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
4. ВАГАВСЯ ДОЩ 1. До кого, пташко, жалібно квилиш? – я перехожий випадково гаєм: хто спуститься, обізветься з узвиш? Кого ти кличеш? – […]...
5. САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
6. ПАТРІАРХ Його кремлівські мучили сатрапи, Та Бог привів скатованого в Рим, І він свій хрест поклав під ноги Папи, Жадав не […]...
7. КОЗА Коза не зводила сумних очей з дороги, Дивилась тужно так, немов ждучи когось, Немов побачила десь там великі роги Коханого […]...
8. ОСІННІЙ ПРОЛІСОК В осінню пору, наче навесні, Немов у казці, пролісок зустріла. І сколихнула душу всю мені Оця тендітна квітка сніжно-біла. Душа […]...
9. “Одчиняйте двері…” + Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – […]...
10. “Гудуть у степу трактори…” Гудуть у степу трактори, Біліють у просторі села; Гуляють на волі вітри, І днина висока й весела. Тополі. Дороги. Блакить. […]...
11. “Я був на далекій чужині…” Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в […]...
12. СЛІДИ НА АСФАЛЬТІ Хтось фарбу червону розлив на асфальт. Прохожі ногами її рознесли. Бачу ступні, ступні, ступні. І серце стискає: Вони кров’яні. В […]...
13. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
14. “І ось прийшла до мене сном…” І ось прийшла до мене сном, Неждана і непрохана. Сльозу змахнула рукавом, Маленька, наполохана. Спинилась. Погляд відвела. Обом незручно стало. […]...
15. “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
16. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
17. “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
18. “ТОСКА” Гей, дзвонять дзвони, дзвонять. Рим шаліє, В оргію сплітаються спіжеві звуки; Летить псалом, росте, то знов німіє – Понад дахи, […]...
19. “Не дорікай і не вини…” Не дорікай і не вини. І не ревнуй – нема причини. В пориві гніву не клени Мої сивини. Хіба моя […]...
20. “Не треба слів. Хай буде тільки діло…” “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай […]...
21. СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай […]...
22. “Лягла зима. Завіяло дороги…” Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду. Клуні Ховають жито миршаве і вбоге, Мороз погрози пише на вікні. О, […]...
23. ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ Я знаю, що нема нікого дома, І те, що ти поїхала далеко, Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону І […]...
24. ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
25. “Стук молотка, наповнюючи звори…” Стук молотка, наповнюючи звори, проріджував повітря непрозоре. Вкривали хату бляхою лункою, і бився звук об двері головою. Заслуханий у ритм […]...
26. ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
27. Наближення зими у всьому серце чує Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках, що ждуть, коли блакить […]...
28. НАВЗІКАЯ Ясна голубко, в галасі забав, Що потонув у криках переляку, Твій світлий образ осліпив вояку, У котрий раз зорею просіяв. […]...
29. СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
30. МАЗЕПА. ВСТУП ДО ПОЕМИ Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, […]...
31. “Не руш мене. Я сам самую…” Не руш мене. Я сам самую. Собі у руки сам дивлюсь. А душу більше не лікую. Хай погиба. Я не […]...
32. ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...
33. АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
34. “Багато бардів скрашують буття…” Багато бардів скрашують буття! Та мало з них велично поривали Мою уяву, – із похвал навали Виходжу завжди я в […]...
35. ПОЕТ Не мати нічого до бога. А доля йому не дала не те що прямої дороги, а й частки живого тепла… […]...
36. ЗВУКИ Как дорожу я прекрасным мгновеньем! Музыкой вдруг наполняется слух, Звуки несутся с каким-то стремленьем, Звуки откуда-то льются вокруг, Сердце за […]...
37. НІЧ У КАРПАТАХ Торішнє сіно пахне і п’янить. Давно за північ, та не можу спати. Довкола мене підвелись Карпати, Огорнуті у місячну блакить. […]...
38. На порозі сидить смуток сірий На порозі сидить смуток сірий, Позіхає з нудьги, а з розпуки Ломить довгі худі білі руки І заводить сумним звуком […]...
39. “Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади…” Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади. Нема закону, перешкод нема. Ти плачеш. Плач. Втішати я не ладен. Душа моя холодна […]...
40. СУНИЦІ Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить; У буйних травах плутаються ноги. Отак […]...