Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ

Я знаю, що нема нікого дома,
І те, що ти поїхала далеко,
Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону
І уявляю, як в пустій квартирі
Один за одним звуки умирають.
І раптом щось там… піднімає трубку
І каже: – А нема нікого дома…
– А вже ж бо так… А ви – питаю, –
Хто ви? –
В одвіт прошелестіло ледве чутно:
– Я тиша… тимчасово в цьому домі.
– І як то вам, шановна, в самотині?
– Я тихо жду, щоб хтось мене порушив…

…Гадалось досі: тиша без’язика.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР