Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



НІЧ У КАРПАТАХ



Торішнє сіно пахне і п’янить.
Давно за північ, та не можу спати.
Довкола мене підвелись Карпати,
Огорнуті у місячну блакить.

Внизу ріка у скелях клекотить,
Лежить село, укрите небесами,
А, ген, у горах, де вітри з орлами,
Пастуша ватра мирно мерехтить.

Літак над нею зіркою зумрить,
Снується в травах срібна стрічка плаю.
Усю красу цього гірського краю
Безсиле слово у собі вмістить.

Стою, дивлюся, серцем завмираю:
Як мало я ще рідну землю знаю!



НІЧ У КАРПАТАХ - ЛУКІВ МИКОЛА