“Кожного дня шукаю-відшукую…”
Кожного дня шукаю-відшукую
форму для дерева, форму для квітки:
крона роздмухана вітром,
бджілка запліднює квітку.
Те і не те джерело,
що виходить з-під кореня.
Слово твердіша з прожитою дниною.
Обриси каменю сутінь розмила,
та і не та зав’язалася ластівка в хмарі…
Кожного дня слово шукаю,
щоб розповісти про солод нектару.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- Я СЛОВО ШУКАЮ Вітчизно, я слово зелене шукаю в рясному барвінку. Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. Це слово з […]...
- У кожного свiй власний смак У кожного свiй власний смак. Якщо в бажання зазирнути: Жiнкам одне – вдягнутись як? Чоловiкам – як роздягнути?...
- ШУКАЮ В ЗОЛОТІ КАШТАНІВ У ранки памороззю ткані, Що ніжно студять втомлене чоло, Шукаю в золоті каштанів, І золото в волосся уплелось. Остання гіркість […]...
- “Кожного ранку будить синиця…” Кожного ранку будить синиця стукотом в шибку – зараз встаю… Знову потовщало жовтої глиці – сосни засипали стежку мою. Мимо […]...
- “Я шукаю тебе віддавна…” Я шукаю тебе віддавна. Під яким же гербом старим Ти сховалась, народоправдна, І велична, як древній Рим? Де полків тяжкостопі […]...
- У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
- “Шукаю історичну батьківщину…” Шукаю історичну батьківщину, бо нині географії нема: Ярило виглядає із-за тину і спис чужинця вже уп’явся в спину. Весна квітує, […]...
- “Що ластівка у небі написала…” Що ластівка у небі написала крилом – достоту пушкінським пером? Що розчерком крила намалювала на хмарі, що біліє над селом? […]...
- “У сутінках і трави сутеніли…” У сутінках і трави сутеніли, і олово важке несла ріка, лиш рушники на цвинтарі біліли, затиснуті хрестами в кулаках. Ніде […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- КУРИ ТА ЛАСТІВКА “Біга, як курка з яйцем” “Куд-куд-кудак! куд-куд-кудакі Яєчко я знесла гарненьке: Нехай іде та дивиться усяк, Яке воно у мене […]...
- СІМ’Я Мій кінь стопчтатівський і ластівка моя, Що в сивому гнізді на татовій стодолі Сиділа, ще живі – це дорога сім’я, […]...
- СЛОВО В форму слова твого перелито жадання, скажеш “яблуко” – вмить заопуклиться плід, сік на пучках проступить лише з дотикання, тінь […]...
- “Блажен, хто оддалік від гомінких турбот…” Блажен, хто оддалік від гомінких турбот… Горацій Блажен, хто оддалік від гомінких турбот не дбає про свій пай, кладе цілушку […]...
- ПРИСВЯТА М. А. У твоїх покоях сутінь, Синя сутінь звідкись з України, І журбі в них так безпечно… Його образ, буряковий […]...
- “Зника кристал прозорості з малюнка…” Зника кристал прозорості з малюнка, проламується колір глибини, для дії нової готуються лаштунки, лунає гулко голос вказівний: – Знімай ворота-а […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
- НІЧ (“Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі…”) Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі, ляга на серце ржа думок. На стінах тіні в’яжуть круглі петлі в чудний і нерозплутаний […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК Твердішають в пальцях суглоби повільно, хоч тоншають жили в зап’ясті щодня, та я відчуваю: у нас є щось спільне з […]...
- ПТАШИНЕ ІМЕННЯ Опукла спокусливість ліній пливучих схвильовану плоть за хвилину озвучить; і ніч насолоди, спожита поволі, розчиниться в грудях крупинкою солі. Від […]...
- “В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...
- КУПАЛЬСЬКЕ Одягаю вечір на чоло Голубим гранчастим лазуритом, І cміюсь, i легко йду селом В матіолове, пахуче жито. Де ж воно, […]...
- “Що ми знаємо про вічність…” Що ми знаємо про вічність чи про обшири чуттів? Дні змарновані потічні, а робочі дні – густі. Справді, з чого […]...
- “прощай гаутамо я нині до замку дійшов…” прощай гаутамо я нині до замку дійшов корона спітніла на лобі опалому в дріж на босих дорогах знайдеться мій ликавий […]...
- АНАКОНДА Може в танку анаконди Леопард скаменіє агатом, І зійдуть крилаті міраклі На кактусах велетенських. Ах! Хтось битиме в бубон повні, […]...
- ЯК КАЗКА кожного ранку коли мряка скапувала в траву мокрими самоцвітами вибігала я на галявину й збирала блискучі камінці у фартушок я […]...
- ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
- “Медова розкіш тих чекань…” Медова розкіш тих чекань, як суцвіть заіскриться, як сніжна бджілка з трепетань злама прозорі крильця. Уже розквітини пахкі вляглися в […]...
- ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
- 19. СЛУХУ МОЄМУ ДАСИ РАДОСТЬ Відізвися хоч відгомоном, що зазвучав би, наче надія. Обвістися хоч ледве помітним звуком, що нагадував би форму обітниці. Навіть картай, […]...
- Оповідач легенд а ще я міг би розповісти вам легенду про колір чи легенду про запах але я забув як закінчується перша […]...
- КОМІСАР ІСТОРІЇ МеЖAМИ століть поділене поле епохи, плугом років пооране, 3ерном життя засіяне, Бopoнами днів заскороджене. У кожного свій клаптик, У кожного […]...
- ПІСЛЯ РОЗЛУКИ Як засяде сутінь під ліхтарнею, заголосить місяць в небесах, будь для когось поконвіку гарною, хай повз тебе старість перейде....
- ПЕРЕДВЕСНЯНЕ Сирітство простору, в якому ворон кряче, ділилось гострими крильми навпіл, неначе від того додавалося тепла усій землі, де сутінь залягла, […]...
- Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
- ГУЦУЛКА Сонічко-писанко, Гори тризубаті, Боре-колисанко В зорянім багатті, Каменю Писаний, Скрипко Черемошу! – Тугу неописану Збавити не можу....
- “Золототканні шати в панни…” Золототканні шати в панни, золотообідні ридвани, соломою їй мостять шлях, і ходять коні в постолах. У панни Ганни серце з […]...
- СУВИД Ми завжди проїжджаєм це село. Ім’я у нього праслов’янське – Сувид. Тут навіть хмари особливо сунуть – сутемна синь на […]...
- “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...