Пучки пальців
пучки пальців
сіли на усмішку
фортепіянові
з чорного горба
кривими ритмами
котився звук
тиша
сплеснула
на закінчення
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...
- На подушці на подушці дві крихкі соломинки пальців в одну вдихаю сон для тебе і ти сниш мої уста в другу ти […]...
- Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
- “На рокиту сіли круки…” На рокиту сіли круки: – Кра! Кра! Кра! – Під слизькими пазурями, Як черлень, кора. Доки ж буде пити крівцю […]...
- КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...
- ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
- ВЕСНА (І) старі баби хрестяться на веселку так дивно наближаючи пучки до тіла ніби садять у землю квіти 1979...
- Вдосвіта Ми вийшли з ночі не озираючись на кінчиках наших пальців ще не прокинулось здивування і ми безшелесними руками торкаємось всього […]...
- Сонце спливло сонце спливло на поверхню осени осиротілі дерева простягнувши кістяки пальців до синього неба ридають золотими сльозами благають зеленого Воскресіння...
- МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ 1. Мехіканська затока раннім березнем немов розплесканий холодний язик лиже наші одружені стопи і випльовує минуле з наших тіл стоїмо […]...
- БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
- “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
- Що хочеш ти? Спокою під крилом Що хочеш ти? Спокою під крилом оцього даху, що гримів, як бубни, коли кохання, рятівне і згубне, вривалось, ніби вітер, […]...
- ЛИБІДЬ мої брати – боривітри а я лебідка сестра – галіонська статуя на кілі ковчега сестра – біле диво полянське зародили […]...
- ОЗЕРО АТІТЛАН В тобі вворожена ноша й хода під піялами. Як ворожбити дихають сіркою Смаглі вулкани довкола. Марімба б’є у скронях барнавих […]...
- У МАРУСІ У Марусі коло хати Заіржали коні: Приїхали попасати Улани червоні. Попасали, спочивали На любій розмові, Біле личко цілували І брови […]...
- “Я думала, Друже, сидіти спокійно в театрі…” Я думала, Друже, сидіти спокійно в театрі І розглядати, як інші грають кохання та гнів. Ти мене кличеш на сцену. […]...
- НАД БАТЬКІВСЬКОЮ МОГИЛОЮ Цвинтарева тиша… Вітрець не сколише. Диво ж і тут, як в житті: Тепле гніздечко, Вінки за вервечки На потемнілім хресті. […]...
- ТЮБІНГЕН З зелених хвиль, із дзеркала садів Встає щоранку мряка, як муслін, З горба гукають вежі до долин, Шумлять черешні – […]...
- НІЧНІ ПРИМАРИ Коли повня місяця Сходить над верхами, На дзвіниці повішені Баламкають у дзвонах. В цямрованій криниці Жива кров булькоче, А Черемошем […]...
- КОПИЦЯ Скиртували слова У копицю – Сіли відпочити. Рости, копичко, Рости – Вистачить На довгу зиму....
- У ЛІС ПІШЛА Я У ліс пішла я молоду вітать, Заквітчана, як дружка, в позолітку. Зламала річка льодову печать, І сонце розбудило сонну вітку. […]...
- ПЕРЕТИНКИ Унутрішній зір, Розщеплений виделкою, Боязких веде. Невизначений звір, Від звіра самі щелепи, Стереже пустелю. Звуку важке Волове м’ясо Довжить тіло, […]...
- ГРАМОТА СЛІПИХ Хай рядки ці не образять тих, Хто не з доброї своєї волі, Підкорившись нещасливій долі, Мусить знати грамоту сліпих. Бо […]...
- ОСТАННІЙ ЗВУК МОЄЇ ЛІРИ Останній звук моєї ліри Не буде криком безпорадним, Не буде стогоном зневіри, А гімном радісно-принадним Того співця, що лине в […]...
- БАЛЯДА ПРО КАКТУС “REGINA NOCTIS” Місяць – кульбаба, Іскри розсіяв. Сіли на віти, У глиб гортензій. Щебет занурив Вінець долини. Стопа невзута (Скоячина ніжка) Вийшла […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...
- ДИЛІДЖАНС Стук дверцят від грубої руки, По грудках замерзлих дзвін обіддя, І пучки розв’язують стрічки Під м’яким злотавим підборіддям. І таким […]...
- ВОВКИ В цьому сіромілавому світі, В цих снігах, де заснули й думки, Раптом гостро, як ріжуться вітром, Словом гострим пробудить: вовки! […]...
- НАРОДИНИ Сатурн поклав вінком каблучки На роги козерога. Ніч засніжена витончила Дзеленькіт при санях. Сатурн-чародійник не знав, що робити: Де подіти […]...
- “Защебетала за вікном ластівка…” Защебетала за вікном ластівка, збудила в ліжку синову усмішку, збудила в ліжку синові обійми, здатні вмістити всю безбережність світу. На […]...
- НА МАЙДАНІ Я не ридав од щастя на Майдані, Я знав, що кожна власть од сатани. І ті грішитимуть, що Богом дані, […]...
- ПРООБРАЗ Западається біль за сторінки рожевої віри. Як чаклунка на воску, шукаєм рожевий пісок. І шляхетна стріла, обминувши шляхетні турніри, Прорізає […]...
- “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
- ОСТАННІЙ ВІРШ я мушу замовкнути колись, зужитий своїми словами, я мушу перестати повторяти одне слово, яке звучить банально є багато слів, які […]...
- ВІЗ ЖИТТЯ(За Пушкіним) Ранком ми до воза сіли, На вигоду і на все Забуваємо й без цілі Гонимо лиш: в’є та в’є! У […]...
- БРУНЬКИ Щілина – то звук. Двері розчиняються, і відразу той звук, і тоді ти виходиш. Як це багато: однісінька щілина, щоб […]...
- ADAGIO Поклало небо коралевий крок На море, що шуміло по колони. Пісок котився в піні. Вітер грав На темних струнах – […]...
- “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
- БУДІВЛІ. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і […]...