Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГРАМОТА СЛІПИХ

Хай рядки ці не образять тих,
Хто не з доброї своєї волі,
Підкорившись нещасливій долі,
Мусить знати грамоту сліпих.
Бо рукою можна ще зуміть
Знать чарівну зливу гам і терцій.
Тільки як Сюсюрину блакить
Перелить навпомацки у серце?
Можна взяти в руки алебастр,
Виліпити з ньогго дивні перла.
Але як побачить смуток айстр,
Що, весни не дочекавшись, вмерли?
А можливо, справа і не в тім,
Хто і як твої читає вірші,
А можливо навіть, що сліпим
Їх структура атомна видніша?
Бо хіба ж ото не дивл з див,
Коли хтось буденно, просто, звично
Відчуває щирість почуттів
І опуклість образів – фізично!
Тут уже не допоможу звук
Рим жзвінких і ритмових екзотик:
Серця підкупить не зможе слух
Віршами, холодними на дотик.
Скільки є поезійок таких,
Що як слиз на прибережній гальці…
Та, напевне, в грамоті сліпих
Жодна з них не обпікала пальців.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


ГРАМОТА СЛІПИХ - ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ