Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВОВКИ

В цьому сіромілавому світі,
В цих снігах, де заснули й думки,
Раптом гостро, як ріжуться вітром,
Словом гострим пробудить: вовки!

І свідомість, і кволість прокрає,
Бурхне кров, серце стане лунким,
Як задивиться віддалеки
З-за горба насторожена зграя.

Та впаде наказово: облава!
І рвоне косогором вожак,
Попід лісом – живий ланцюжок:
Їхня втеча, як наша неслава.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


ВОВКИ - БАБІЙ СТЕПАН